УКРАЇНА. Зробити краще, ніж було!

Реконструкція та вступ до ЄС. Так міг би виглядати план Маршалла для України.
Війна в Україні все ще вирує. Але провідні економісти Європи та США вже окреслили план відновлення країни. Важливо: Швидкі дії, інтеграція в ЄС і використання досвіду Плану Маршалла при відновленні Німеччини. Витрати високі, як шанси на успіх.

Нарис про відбудову України

Торбйорн Бекер, Інститут перехідних економік при Стокгольмській школі економіки
Баррі Айхенгрін, Університет Каліфорнії — Берклі
Юрій Городніченко, Університет Каліфорнії — Берклі
Сергєй Гурієв, Sciences Po, Головний економіст ЄБРР
Саймон Джонсон, Массачусетський Технологічний університет
Тимофій Милованов, Київська школа економіки
Кеннет Рогофф, Гарвардський університет
Беатріче Ведер ді Мауро, Вища школа міжнародних та розвиткових досліджень

Centre for Economic Policy Research, London.

Реконструкція України відкриває унікальну можливість модернізувати країну та убезпечити її майбутнє. Ключові принципи міжнародної допомоги для реконструкції такі: (1) Україна рухається до вступу до ЄС; (2) під егідою ЄС організується окрема агенція, яка має значну автономію в питаннях координації та правління допомогою та програм реконструкції; (3) Україна є “власником” програми реконструкції; (4) заохочення та допомога у надходженні іноземного капіталу а технологій; (5) допомога має бути переважно у вигляді грантів, а не кредитів; (6) реконструкція має виходити з принципу майбутнього без вуглецевого сліду з мінімальною залежністю від викопного палива. Реконструкція має включати три чіткі стадії з різними цілями та обмеженнями. Після лише одного місяця війни оцінки необхідної допомоги від Європи та інших країн уже сягають від 200 до 500 млрд євро. Вартість реконструкції зростає щодня все швидше, оскільки люди проводять все більше часу поза своїми домівками, діти отримують травми, а приватні компанії розпадаються.

1. Вступ

1.1 24 лютого 2022 року Росія вторглася до України. Убито тисячі цивільних. Понад чверть населення (41 мільйон станом на січень 2022 року, без урахування Криму) були змушені покинути домівки, із них понад 4 млн переїхали до країн ЄС. Маріуполь та багато інших міст України фактично зруйновані. Руйнування та криза біженців такого масштабу не бачені у Європі з часів Другої світової війни.

1.2 Із чотирьох мільйонів осіб, які виїхали з України, половина — діти. Багато сімей розділені через конфлікт, часто чоловіки залишились в Україні, щоб битися. Багато біженців знайшли прихисток у власних помешканнях європейців, проте зростає занепокоєння щодо їхнього доступу до освіти, охорони здоров'я та можливостей заробітку. До того ж, понад 6 мільйонів людей стали внутрішньо переміщеними особами, і часто вони також стикаються з труднощами. Найгірша ситуація — для сотень та тисяч людей, замкнених у зонах бойових дій, включно зі 100 тисячами у Маріуполі.

1.3 Генасамблея ООН засудила агресивну російську війну проти України. Багато країн та міжнародних організацій закликали Росію зупинити агресію. Україна отримує допомогу, включно зі зброєю, від багатьох країн.

1.4 Через спротив української армії російська армія не досягла стратегічних цілей та понесла значні втрати. Результат та тривалість війни наразі невизначені. Однак, все більш зрозуміло, що Україна має значні шанси вигнати більшість загарбників зі своєї території.

1.5 Різні уряди та міжнародні організації висловили свою готовність допомогти Україні відновитися після війни. Цей нарис окреслює ідеї з дизайну та вимог до таких зусиль. Ми базуємося на попередньому досвіді післявоєнного відновлення (наприклад, план Маршалла після Другої Світової, об'єднання Німеччини, реконструкція Іраку та Афганістану) та досвіді відновлення після 4 стихійних лих. Більш конкретні кроки з відновлення можуть бути розроблені тоді, коли буде більше інформації про результати війни.

2. Основні умови для аналізу

2.1 Економіка: Економіка втратила 30-50% виробничих потужностей, переважно на Сході України. Людські втрати (вбиті та поранені) зростають. Фабрики й заводи зруйновано. Порти, залізниці, елеватори, склади, логістичні центри, лінії електропостачання та телекомунікацій значно пошкоджені або зруйновані. Житловий фонд та комерційну нерухомість у багатьох великих містах (Харків, Маріуполь, Чернігів) фактично знищено, тоді як багато інших міст також зазнали значних руйнувань. Соціальна інфраструктура (школи, дитсадки, лікарні тощо) також зруйнована. Близько 30% сільгоспкультур не були посіяні. Переміщені близько 30% працівників (включно з професіоналами, такими як лікарі, інженери, механіки тощо). За перший місяць війни економічна активність знизилася на 30-50%. Опитування керівників підприємств свідчать, що головними перешкодами для бізнесу є логістичні складнощі та брак ресурсів, включно з робочою силою. Лише 1% компаній повідомили, що не понесли збитків. Враховуючи, що війна триває, оцінки втрат неточні, однак вони імовірно сягнуть сотень мільярдів доларів.

2.2 Урядування: Українські інституції (уряд, податкова, соціальна підтримка, платіжні та банківські системи тощо) працюють. Деякі форми економічної та політичної активності на час війни обмежені. Наприклад, припинена діяльність деяких політичних партій та закриті реєстри.

2.3 Торгівля: Морські перевезення, головний експортний шлях України, заблокований російськими кораблями та постійними обстрілами портів (так, Росія заблокувала у Чорному морі 94 кораблі зі збіжжям). Україна продовжує торгувати з країнами ЄС (проте торгівля з Росією та Білоруссю припинилася) та отримує критичні матеріали та товари через кордон з ЄС. Критично необхідно розширити можливості для експорту до Польщі та інших країн ЄС залізничним та автотранспортом. Накопичується дефіцит торговельного балансу (імпорт становить 80-90% довоєнного рівня, тоді як експорт значно знизився).

2.4 Енергія: Українську енергосистему під'єднали до системи ЄС за три тижні після початку війни. Газогони працюють, і Україна під'єднана до європейської газомережі. Україна імпортує газ, дизель та бензин з Польщі та інших країн. Сьогодні в Україні немає критичного дефіциту енергії. Станом на березень 2022 року, Україна мала у сховищах близько 11 млрд кубометрів газу (близько 2,5 місяців споживання в зимовий час), який належить українським компаніям.

2.5 Публічні фінанси: Невдовзі після початку війни уряд спростив оподаткування (замінив податок на прибуток, ПДВ та ЄСВ 2% податком з обороту, скасував імпортні податки) та соціальні виплати (так, ВПО можуть отримати виплати з мінімальною бюрократією). Фіскальний дефіцит виріс, оскільки податкові доходи впали на 80% (переважно через спад економічної активності), а воєнні витрати уряду значно виросли. Фіскальний дефіцит переважно фінансується за рахунок міжнародної допомоги (3 млрд дол. від МВФ та двосторонніх позичок) та Національним банком (близько 0,6 млрд дол.).

2.6 Монетарна політика: Центральний банк зафіксував обмінний курс на довоєнному рівні та запровадив валютні обмеження для його підтримки. Банківська система має необхідну ліквідність. Немає ознак "набігу на банки". Платіжна система стабільна. Центральний банк має значні резерви іноземної валюти. Інфляція під контролем, але інфляційний тиск зростає.

2.7 Регулювання: Ціни основних товарів, таких як хліб, обмежені урядом. Уряд запровадив канікули та заморозив певні платежі (комунальні витрати, кредити, іпотека, податки тощо).

2.8 Освіта: Україна має один із найвищих рівнів урядових витрат на освіту, українці мають високий рівень освіти. Школи та університети перейшли на дистанційний режим навчання відпрацьований під час пандемії.

2.9 Соціально-політична ситуація: Немає значних проблем із соціальним чи етнічним поділом на територіях, які контролювала Україна на січень 2022 року. Згідно з опитуваннями, 90% українців вірять, що Україна переможе у війні. На час війни діяльність проросійських партій припинена.

2.10 Припущення: Про післявоєнний стан України ми робимо такі припущення:

  1. Українська державна машина функціонує.
  2. Україна не розділена чи принаймні зберігає значну частину своїх територій.
  3. Фізичні руйнування у західній частині України незначні.
  4. Державний борг значний, фіскальний дефіцит переважно фінансується за рахунок міжнародної допомоги та центробанку.
  5. У домогосподарств дуже мало чи практично немає активів, низькі доходи, більшість кредитів не обслуговуються.
  6. Обмінний курс зафіксований на довоєнному рівні, гривня імовірно переоцінена.
  7. Україна має витрачати значні кошти на свою безпеку протягом дуже тривалого періоду.
  8. Найближчим часом Україна не стане членом ЄС, але буде рухатися до членства (наприклад, як країна-кандидат чи принаймні буде виконувати інституційні та макроекономічні вимоги до країни-кандидата).
  9. Україна має такі гарантії безпеки, що убезпечують її від наступного російського нападу.

2.11 Підсумок: Післявоєнна Україна більше схожа на Європу після Другої світової, ніж на Ірак чи Афганістан (тобто робоча сила високоосвічена, інституції функціонують, низька імовірність "ресурсного прокляття" тощо). Більшість біженців (понад 80%) повертаються до України після припинення гарячої фази війни. Однак, потрібно підкреслити, що втрати від війни зростають щодня та зі зростаючою швидкістю. Також, чим довше триватиме війна, тим менше людей повернуться до України. У цьому звіті ми не розглядаємо значні та зростаючі витрати європейських урядів на надання освіти, охорони здоров'я та інших послуг українським біженцям. Поки триває війна та ситуація в Україні залишається нестабільною, все більше людей виїздитимуть із країни в пошуках кращої долі.

3. Потенційні джерела допомоги

3.1 Двостороння допомога: Різні уряди висловили інтерес чи пообіцяли надати допомогу. Ця допомога може набути багатьох форм — гранти, кредитні гарантії, кредити, натуральні внески тощо. Деякі види такої допомоги можна адмініструвати через існуючі агенції, такі як USAID (США) та SIDA (Швеція).

3.2 Міжнародні інституції: Світовий банк (СБ), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) та інші інституції, які спеціалізуються на допомозі розвитку, є природними джерелами фінансування (переважно кредитів). Організація об'єднаних націй (ООН) та гуманітарні організації, такі як "Лікарі без кордонів", можуть надавати термінову гуманітарну допомогу. Міжнародний валютний фонд може надавати короткострокове фінансування, щоб забезпечити доступ до іноземної валюти та покрити тимчасові фіскальні дисбаланси. ЄС може створити (чи робити внески) трастовий фонд для реконструкції України чи використовувати спеціальні процедури, щоб надати Україні доступ до структурних фондів ЄС, які доступні для країн ЄС.

3.3 Європа безумовно має бути лідером у координації допомоги та ухваленні рішень високого рівня, враховуючи, що її економічні та соціальні стимули тісно пов'язані з українськими. МВФ та Світовий банк мають відмінні можливості для надання технічної допомоги, проте поки російська армія залишається в Україні (чи якщо починається друга Холодна війна), деякі члени цих організацій, які мають значну політичну вагу, можуть мати інтереси, які суперечать економічному успіху України, таким чином роблячи програми умовного кредитування проблематичними. До того ж, якщо Україна стане на шлях членства у ЄС, важливо, щоб допомога адмініструвалася у повній відповідності до політик і процедур ЄС. Реконструкція під проводом ЄС дасть більше, ніж фінансова допомога чи відбудова фізичного капіталу — вона зможе надати якір для інституційних реформ та упевненість для приватних інвесторів.

3.4 Приватні джерела: Приватні фонди та окремі особи, а також українська діаспора, вже зібрали значні суми на підтримку України у перший місяць війни. Хоча й менш структурована, ніж інші джерела коштів, приватна допомога, скоріше за все, продовжить грати значну роль.

3.5 Конфісковані російські активи: Хоча остаточно незрозуміло, як саме передати російські активи заморожені іншими урядами (наприклад, російський фонд національного добробуту, резерви російського центробанку) на компенсацію українцям, можна знайти спосіб (скоріше за все, після ухвали міжнародних судів чи виконавчих наказів) використати ці кошти на відбудову України. Оскільки правовий статус цих коштів може відрізнятися від кредитів та грантів доступних із джерел 3.1 та 3.2, може бути інший процес використання конфіскованих активів.

3.6 Поточні доходи Росії від нафти та газу: Фінансування за рахунок конфіскованих активів може бути доповнене платежами схожими за природою на виплати Іраку Кувейту протягом 30 років після вторгнення Іраку до Кувейту. У цьому випадку частка доходів від експорту нафти та нафтопродуктів спрямовувалася до Компенсаційного фонду, загальний обсяг репарацій був близько 51 млрд дол. Тому можливо, щоб ЄС оподатковував експорт російських енергоносіїв, щоб компенсувати гранти надані Україні на відбудову.

4. Принципи реконструкції

4.1 Потрібно розрізняти три фази реконструкції:

  1. Негайна відповідь (схожа на ту, що надається країнам у разі стихійного лиха)
  2. Швидке відновлення критичної інфраструктури та послуг
  3. Закладення фундаменту для майбутнього зростання та модернізації Кожна із цих стадій має різні цілі та вимоги. Негайна відповідь — це набір заходів, які зазвичай вживаються після значних стихійних лих. Друга стадія має бути спрямована на відновлення базових економічних та урядових функцій. Третя фаза має вивести країну на траєкторію швидкого стабільного зростання.

4.2 Міжнародна допомога має включати такі ключові елементи

  1. Допомога має бути швидкою, але умовою: Швидкість критична, щоб відвернути гуманітарну катастрофу в Україні. Допомогу потрібно надати негайно, щоб Україна отримала підтримку в критичний ранній післявоєнний період, коли у неї не буде власних ресурсів. Розумна умовність (підзвітність, результати проектів тощо) забезпечить те, що міжнародна допомога в Україні буде витрачена розумно й спостерігатиметься прогрес у боротьбі з корупцією. Адміністратори допомоги моніторитимуть використання коштів, а Україна має забезпечити прозорість, необхідну для продовження міжнародної підтримки своєї реконструкції. Умовність має базуватися на показниках, які можна виміряти та перевірити.
  2. Гранти радше ніж кредити. Зруйнована війною країна навряд чи зможе обслуговувати та виплачувати додаткові борги в короткостроковому періоді. Фокус на кредитах (які є головним видом фінансування у Світового банку, ЄБРР, ЄІБ тощо) збільшить ризик боргової кризи у майбутньому. У плані Маршалла 90% коштів були грантами.
  3. Координація: Враховуючи розмаїття джерел допомоги, тісна координація донорів та реципієнта потрібна для мінімізації затримок і втрат.
  4. Адміністрування. Допомогу має адмініструвати окрема афілійована з ЄС авторизована агенція — незалежна, але підзвітна багатостороннім, двостороннім та неурядовим донорам. Однак, ця агенція має бути ліквідована, коли Україна приєднається до ЄС, щоб уникнути створення постійної бюрократичної структури з викривленими стимулами.
  5. Україна має бути "власницею" реконструкції: Україна використовуватиме допомогу найбільш ефективно, якщо вона буде узгоджена з інтересами України. Програми допомоги мають бути узгоджені з довгостроковими цілями України (наприклад, подолати розрив у ВВП на душу населення з успішними країнами-кандидатами до ЄС та побудувати безвуглецеву економіку). Допомога має посилити національний успіх через національні інституції. Українці мають бути в змозі постійно ретельно досліджувати зусилля з реконструкції, згідно з найкращими практиками прозорості ЄС. Україна повинна мати змогу продовжувати проекти, які фінансувалися в рамках допомоги з реконструкції, після закінчення донорської підтримки.

4.3 Входження до ЄС: Допомога має створювати стимули для України узгоджувати її регуляторне/законодавче середовище зі стандартами ЄС (включно з антикорупційною інфраструктуру), просувати вільну торгівлю та залучати прямі іноземні інвестиції (ПІІ). Успіх допомоги критично залежатиме від здатності України експортувати до ЄС та інших ринків. Допомога має спрямовувати Україну на те, щоб стати членом ЄС. Так само, як план Маршалла та стимул наданий ним для регіональної інтеграції (через Організацію Європейської економічної співпраці) допомогли створити впевненість у майбутньому повоєнної Європи, інтеграція з ЄС надішле життєво необхідний сигнал про довгостроковий намір побудувати ринкову демократію в Україні.

4.4 Модернізація: Відновлення пропонує унікальну можливість радикально підвищити якість виробничого комплексу України та наблизити його до технологічної межі, закласти фундамент довгострокового зростання, та ще більше інтегрувати Україну до світової економіки. Допомога має фокусуватися на підвищенні продуктивного потенціалу економіки та стимулюванні високого рівня інвестицій (наприклад, у нове обладнання/машини, інфраструктуру, технічну допомогу тощо), а також у підвищення якості людського капіталу. Російське вторгнення нанесло збитків освіті багатьох молодих людей, і це потрібно виправляти якнайшвидше.

4.5 Втручання уряду: В країні, яку розриває війна, ринки навряд чи працюватимуть бездоганно. З дефіцитом ресурсів та непрацюючими ринками уряд буде змушений втручатися в розподіл ресурсів, що можна назвати "керованим капіталізмом", принаймні на ранніх стадіях реконструкції. Україна знизить втручання уряду в середньо- та довгостроковій перспективі, поступово рухаючись до вступу до ЄС.

4.6 Зниження корупції: Запровадження механізмів ефективного використання допомоги (посилення практик публічних закупівель) разом з механізмами моніторингу результатів створює можливість подолати клієнтелізм і корупцію, і водночас створити передумови для залучення прямих іноземних інвестицій. Знов-таки, слідування найкращим практикам ЄС пропонує найкращий шлях для цього.

5. Інституційний дизайн для спрямування допомоги в Україну

5.1 Велике розмаїття потенційних джерел допомоги та складність реконструкції потребує заснування спеціальної агенції схожої на Адміністрацію економічної співпраці (Economic Cooperation Administration, ECA), яка адмініструвала план Маршалла. Агенція має координувати донорів, використовувати конкурентні переваги різних донорів, щоб "закрити" певні потреби (наприклад, ООН може мати конкурентну перевагу в доставці гуманітарної допомоги) та бути єдиною точкою комунікації для української влади.

5.2 Заснування нової агенції афілійованої з ЄС допоможе не відхилитися від місії, мінімізувати бюрократію та інерцію, яка є в існуючих інституціях, мінімізувати політичний вплив (наприклад, Росії як акціонера в МВФ, Світовому банку та ЄБРР), уникнути реконструкції, яку визначають донори, та залучити нові мотивовані кадри з високими моральними якостями. Адміністрація економічної співпраці була заснована як самостійна агенція уряду США, а не як частина Державного департаменту чи Казначейства саме для того, щоб спростити найм працівників та її діяльність.

5.3 Щоб забезпечити довгострокові зобов'язання з реконструкції, агенція повинна мати чіткий термін припинення своєї діяльності — найкраще було б прив'язати його до дати вступу України до ЄС. Наперед визначений багаторічний термін існування дозволить створювати багаторічні капітальні програми, ефективне бюджетування, об'єднання взаємодоповнюючих програм у кластери (наприклад, вугілля-хімія-металургія) та фондувати капітальні інфраструктурні програми, водночас роблячи програму більш прийнятною для донорів — країн та організацій. Стабільна структура потрібна, щоб уникнути "втоми від реконструкції". Програми допомоги з невизначеними горизонтами (наприклад, Програма полегшення та реабілітації ООН після Другої світової війни та Трастовий фонд реконструкції Афганістану) виявилися менш ефективними.

5.4 Управлінська структура агенції (наприклад, виконавчий комітет) має включати представників головних зацікавлених сторін (включно з Україною) та має бути технократичною. Консенсусне ухвалення рішень було б найкращим варіантом, але не є необхідним. Ця агенція повинна мати значну автономію в ухваленні рішень, щоб мінімізувати політичний вплив та зберегти гнучкість у непевному, змінному та складному середовищі. Наприклад, якщо необхідно, агенція повинна мати змогу надавати бюджетну підтримку уряду у координації з іншими багатосторонніми організаціями, такими як МВФ, які також надають бюджетну підтримку. Щоб забезпечити довіру та умовність допомоги, агенція повинна мати повноваження призупиняти чи вилучати підтримку. Так, ECA отримала спеціальний статус та не підлягала урядовим регуляціям, які могли знизити її гнучкість чи швидкість. ECA мала змогу призупинити допомогу Греції після того, як її спрямували на неналежні цілі. Натомість, коли США намагалися запровадити умовність допомоги в Афганістані, афганська влада могла ігнорувати умови.

5.5 Агенція має відповідати за акумулювання коштів із різних джерел, видачу коштів Україні на умовах дотримання дедлайнів та кваліфікаційних критеріїв, моніторити використання коштів та повідомляти результати цього моніторингу донорам. Агенція може передавати певні завдання за субконтрактами відповідно до конкурентних переваг провайдерів (наприклад, Світовий банк може оцінювати збитки, хоча в даний момент він готовий це робити лише після повного припинення бойових дій). Хоча агенція повинна мати ресурси та повноваження для розширення свого персоналу, щоб адмініструвати та координувати допомогу, її адміністративні витрати мають бути обмежені.

5.6 Щоб забезпечити "власність" України над реконструкцією, агенція має керуватися такими принципами:

  1. Внески України: Український уряд та бізнеси мають покривати частину коштів реконструкції, щоб забезпечити їхню залученість до проекту. Так робили під час виконання плану Маршалла, дозволяючи урядам, які отримували допомогу, продавати товари й сировину, поставлену як допомогу, приватному сектору; доходи від цього депонувалися на рахунки "фонду контрагента", витрати з яких контролював американський уряд.
  2. Спільне ухвалення рішень: Українська влада формулює заявки; щоб мінімізувати корупцію та допомогти з комплаєнсом, агенція переглядає та затверджує заявки (або рекомендує їх змінити); коли заявка на фінансування затверджена (і агенція надає "лист-зобов'язання"), реципієнт має певну гнучкість у визначенні постачальників (місцевих чи міжнародних). Агенція видає фінансування через визначених українських фінансових посередників, щоб забезпечити комплаєнс та підзвітність.
  3. План: За допомогою агенції Україна розробляє п'ятирічний "парасольковий" план реконструкції. План має включати фінансові та інженерні параметри, координувати кластери програм, пріоритизувати й забезпечувати розподіл дефіцитних ресурсів. Україна засновує комісію для розробки плану. Попри невизначеність, комісію потрібно заснувати якомога раніше, щоб плани були готові негайно після закінчення війни. (Під час виконання Плану Маршалла ECA та кожна країна-отримувач допомоги спочатку інвентаризувала стан економіки та повоєнні проблеми. Ця інвентаризація потім була використана для того, щоб спільно розробити серію детальних щорічних програм, кожна з яких була розбита на квартали. Ці програми містили перелік головних економічних та географічних областей, які потребували фінансування. Щокварталу ECA затверджувала кожен проект, який фінансувався за кошти Плану Маршалла без подальших внесків уряду-отримувача. ECA повинна була передати грантові гроші уряду протягом 20 днів, а уряд мав завершити проект протягом 4 місяців).
  4. Децентралізація: Оскільки місцеві громади краще знають, що їм потрібно (дитсадок, школа, дорога тощо), агенція може фінансувати заявки від місцевих органів влади, щоб прискорити відбудову та спрямувати кошти туди, де вони матимуть найбільший вплив. Центральний уряд має збирати заявки місцевих органів влади та надавати рекомендації з пріоритизації перед тим, як передавати їх Агенції. Конкуренція та результати виконання проектів у різних громадах допоможуть вивільнити ініціативу та створити підзвітність. Хоча ця політика контрастує з тим, що робила ECA під час плану Маршалла (місцеві уряди та місцеві проекти переважно фінансувалися за рахунок місцевих податкових надходжень, що затримувало їх виконання), ця політика підтримає самостійність місцевих громад, спрямує допомогу до найбільш ефективних проектів, підвищить контроль за якістю та створить більше політичної конкуренції. Також потрібна певна координація між місцевими урядами в питаннях будівництва доріг, електрифікації тощо. "Парасольковий" план може бути використаний для поліпшення координації між локальними проектами та потребами. Можна також видати методичні рекомендації для того, щоб уся нова інфраструктура та інвестиції посували Україну в бік технологічної межі.

5.7 Агенція виконує суворі антикорупційні протоколи, щоб забезпечити ефективність реконструкції та постійну підтримку донорів. Ці протоколи можуть включати відвідання місць будівництва або верифікацію третьою стороною (під час будівництва та після закінчення проекту), певний графік, якого потрібно дотримуватися, вимірювані результати, ізоляцію від політичного впливу та періодичні дослідження. Агенція забезпечує технічну допомогу для посилення публічних закупівель. Агенція може укладати партнерства з офісом Європейського державного прокурора, щоб підвищити довіру до себе в плані відсутності корупції та отримати технічну допомогу (включно з аудитом антикорупційних зусиль України). Знов-таки, як стандарти можна взяти найкращі практики ЄС.

5.8 Досвід Плану Маршалла свідчить, що допомогу ефективно витрачали навіть в Італії, де корупційні ризики були високі. Суспільство там та в інших європейських країнах було дуже зацікавлене в реконструкції. Існують тверді підстави вірити, що так відбудеться й у повоєнній Україні.

5.9 План Маршалла був ухвалений занадто пізно (за три роки після закінчення бойових дій), щоб допомогти країнам Європи з терміновими проблемами повоєнного відновлення. Робота із запуску Агенції має розпочатися негайно, щоб вона (майже) розпочала роботу в момент закінчення війни. Більше того, важливо розпочати процес зараз, поки політична воля досягнути відчутних результатів найвища. Нарешті, потрібно здійснити певну попередню роботу із захисту виробничих потужностей під час війни.

6. Стадія 0 (під час бойових дій): "Мінімізація збитків"

6.1 Масштаб і успіхи плану реконструкції залежать від того, наскільки українці, економіка та інституції будуть врятовані від війни. Щоб мінімізувати збитки, Україна та союзники мають структурувати економіку воєнного часу згідно з безпековим ризиком.

6.2 Регіони на лінії фронту:

  • Гуманітарна допомога (продукти, пальне, ліки)
  • Технічна допомога з евакуацією виробництва (де це можливо чи доцільно)
  • Технічна допомога з урядовим плануванням (у цих регіонах економіка у більшості секторів буде квазінаціоналізована)
  • Логістична підтримка, щоб забезпечити зв'язок цих регіонів із рештою.

6.3 Відносно безпечні регіони:

  • Технічна підтримка для переміщених підприємств
  • Програми зайнятості/відкриття бізнесу для переміщених осіб
  • Технічна підтримка для організації логістики
  • Підтримка з "цифрової мобільності" для переміщеного бізнесу/людей (тобто щоб вони мали змогу продуктивно жити та працювати поза головними міськими агломераціями, підтримуючи "поширення" економіки)
  • Підтримка додаткових транспортних коридорів для ввезення гуманітарної допомоги та українського експорту
  • Будівництво житлових та інфраструктурних приміщень з акцентом на модульні конструкції.
  • Розгортання спроможності місцевої влади для швидких дій на Стадії І.

6.4 "Глибокий" тил:

  • Спеціальні економічні зони для українських підприємств у сусідніх країнах, наприклад, біженцям надаються можливості для працевлаштування та зв'язку з Україною (виробляти гуманітарну допомогу, запускати бек-офіси для сервісних компаній, безпечні гавані для інжинірингу/ R&D тощо). Віртуальні економічні зони для ІТ компаній з Україні (на кшталт Дія Сіті).
  • Підтримка додаткових транспортних коридорів для завезення гуманітарної допомоги в Україну та вивезення експорту з України.
  • Будівництво житлових та інфраструктурних приміщень з акцентом на модульні конструкції.
  • Мобілізація потенційних учасників Стадії І серед міжнародних виконавців.

7. Стадія реконструкції I (місяці 0-6): "Швидка відповідь"

7.1 Потрібно наростити постачання гуманітарної допомоги, щоб покрити негайні потреби, уникнути голоду та попередити подальший відплив людей з України. Їжу, пальне, медикаменти тощо потрібно швидко доставити до постраждалих регіонів. 60% плану Маршалла у перший рік було використано на їжу. Проте для України ця частка може бути меншою, оскільки половина країни може вирощувати зерно та овочі. Оскільки велика частина житла в Україні зруйнована чи значно пошкоджена, перші транші допомоги мають передбачати надання тимчасового житла (намети, збірні будинки, системи опалення тощо).

7.2 З технічною допомогою Агенції уряд інвентаризує збитки, можливості та потреби (Деякі попередні дані були зібрані тут та тут) Причиною провалу реконструкції в Іраку була відсутність таких зусиль, коли місцеві компетенції (включно з мовними) та місцеве залучення були проігноровані, так само, як і стратегічне планування та координація ініціатив.

7.3 Агенція координує свої дії з МВФ та іншими організаціями, які надають надзвичайне фінансування українському уряду, щоб покрити тимчасовий фіскальний дефіцит та підтримати цінову стабільність та конкурентоздатність гривні.

7.4 Рятувальні служби в Україні та країнах-союзниках використовуються, щоб відновити критичну інфраструктуру, таку як ЛЕП, вишки мобільного зв'язку, Інтернет, водопостачання та каналізацію, порти, залізничні колії, елеватори тощо. Агенція допомагає координувати та оплачує діяльність рятувальників з інших країн. Агенція використовує український досвід зі швидкого надання житла та послуг під час війни (наприклад, тимчасове житло для ВПО у Західній Україні, тимчасові логістичні центри там само, ремонт інфраструктури).

7.5 Враховуючи сезонність сільськогосподарського виробництва та критичну роль України як джерела продовольства, агробізнес має отримати матеріали, техніку та іншу допомогу, щоб забезпечити жнива/зберігання та експорт продукції 2022 року.

7.6 Правила надання термінової допомоги можуть відрізнятися від звичайних практик. Наприклад, контракти на надання допомоги з відновлення у Пуерто Рико після урагану Марія дісталися фірмам з низькою здатністю доставити допомогу. Отже, фокус на найнижчій ціні може призвести до зриву контрактів. Надання переваги (з можливістю укладення субконтрактів) більшим фірмам, які є організаційно сильнішими, з налагодженими логістичними мережами та більш диверсифікованими джерелами поставок, має принести кращий результат. Так зване "багаторівневе" субконтрактування має бути обмежене. Спрощена процедура публічних закупівель (наприклад, двосторонні переговори, а не відкриті аукціони) має бути дозволена, щоб підвищити швидкість та забезпечити виконання контрактів. Агенція надає технічну допомогу та моніторить публічні закупівлі профінансовані за рахунок міжнародної допомоги. Щоб покращити нагляд та мінімізувати зловживання, потрібно запровадити такі запобіжники:

  1. Відкрите контрактування обмежує корупцію та зберігає ефективність процесу закупівель. Стандарти даних відкритих контрактів (Open Contracting Data Standards, OCDS) — це набір настанов, які описують, як публікувати дані та документи на різних стадіях публічних закупівель, щоб підвищити прозорість. Україна досягла значного прогресу в цій сфері ще до війни. Наприклад, під час пандемії, коли можна було підписувати термінові контракти, пов'язані з Ковідом, поза Прозорро, за 24 години після укладення замовник був зобов'язаний завантажити до бази даних Прозорро контракт та усі пов'язані документи разом зі структурованим звітом. Після виконання контракту потрібно було підвантажити додатковий звіт.
  2. Захист викривачів — важливий механізм для викриття корупції. Найкращі практики можна запозичити з Директиви ЄС (2019/1937) про захист викривачів. Крім того, можна пропонувати викривачам значної корупції чи шахрайства грошові стимули; такі "програми винагород" показали свою ефективність у США. Найкращі практики також можна адаптувати із законів США про фальшиве звинувачення (False Claims Act,1986) та закону Додда-Франка (Dodd-Frank Act, 2010).
  3. Рамкові угоди (РА) дозволяють прямі закупівлі "з полиць" без тривалих процедур від попередньо відібраних постачальників, які вже пройшли процедуру конкурентного відбору та перевірки (Як правило, її організує центральна закупівельна організація) та зобов'язалися продавати відповідні товари чи послуги на попередньо встановлених умовах протягом певного часу. РА дозволяють запровадити швидкі процедури закупівель на другій стадії, надають більше прозорості. Вони були запроваджені багатьма країнами під час пандемії Covid-19 та загалом вважаються корисним інструментом для надзвичайних ситуацій.
  4. Дизайн контрактів має наголошувати (де можливо) на контрактах із фіксованою ціною з чіткими дедлайнами та специфікаціями, вимірюваними результатами та верифікаційними протоколами. Мають бути встановлені уніфіковане контрактування, системи управління та звітності. Спори можна розв'язувати в арбітражі, що буде швидко й ефективно.

7.7 Іноземні фірми, у яких працюють ланцюжки постачання та є організаційний капітал (особливо із сусідніх країн, таких як Польща й Туреччина), які мали проекти в Україні, можуть бути залучені для вирішення проблемам нестачі експертизи та робочої сили. Варто заохочувати іноземні компанії наймати українців (особливо біженців), щоб підвищити доходи всередині країни, підвищити якість надання послуг за рахунок використання місцевих знань та заохотити людей повертатися до тих місць, де вони жили до війни. Агенція допомагатиме залучати іноземні фірми.

7.8 Агенція координує внутрішні та міжнародні зусилля, щоб відновити базову безпеку (прибрати міни, зброю тощо).

7.9 Агенція допомагає спрямовувати український експорт до ЄС та інших країн, щоб Україна мала джерело валюти. Наприклад, оскільки Україна приєднана до електромережі ЄС та має надмірні потужності (споживання електроенергії знизилося на 30%), Україна може експортувати електроенергію до ЄС.

Кінець першоі частини статті. Другу частину читайте тут

Рекламодатели

Партнёры

Новостная рассылка

Будьте в курсе наших последних новостей. Оформите бесплатно персональную новостную рассылку.