Author Альянс Кластерів
Published on: 29.05.2023
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій на запит Українського кластерного альянсу провів дослідження щодо стану інновацій серед виробничих підприємств. У квітні-травні 2023 було опитано близько 500 підприємств, переважно з промислових секторів. А 22 травня відбулася дискусія щодо цих результатів. Дана публікація резюмує головну інформацію та висновки цих подій.
Результати опитування
Презентував дані дослідження Євген Ангел, старший науковий співробітник Інституту. З ключових фактів опитування:
- «Інноваційний портрет» наших підприємств виглядає наступним чином. 18% підприємств не мали інноваційної діяльності ні до війни, ні під час війни. Зі зростанням розміру підприємства зростає імовірність інноваційної діяльності. Найчастіше інноваційна діяльність виникає в хімічній промисловості, металургії та машинобудуванні. І чим більш інтернаціоналізована компанія, тим більша ймовірність, що вона має напрям інновацій.
- Якщо трактувати інновації в сенсі наявності новітніх чи старих технологій – сьогодні це є одним із найменш актуальних питань для виробничників. На перших місцях серед їхніх потреб у зростанні виробництв стоять зовсім інші чинники: нестабільність ситуації, сильне падіння попиту, несприятливий регуляторний клімат.
- У презентації є цікава статистика, що кризові ситуації завжди зменшували увагу до інновацій (відносний виняток був тільки під час COVID-19. Відповідно, й зараз 77% респондентів говорять, що інноваційна діяльність не є актуальною взагалі, або тільки в окремих випадках. Решта 23% тих, для кого інновації залишаються актуальними, – це, як правило, великі підприємства, експортери. Очевидно, саме вони фігурують і в числі тих 19%, які збільшували витрати на інноваційну діяльність під час війни. Це єдиний позитивний сигнал із даного опитування.
- Однак і серед великих підприємств ситуація різна – якщо інновації є актуальними для металургів, машинобудівників та хіміків, то в будівельній галузі все сумно.
- Причини скорочення витрат на інновації в 42% респондентів чисто фінансові – значно зросли ціни на сировину, збільшилися логістичні витрати, й на фоні значного падіння попиту тре на чомусь економити. Певно, інновації – не єдина стаття, де підприємства економлять.
- Серед заходів, які можуть стимулювати інновації: довгострокові галузеві програми розвитку, фіскальні стимули та покращені формати спілкування з інноваторами (і ми добре знаємо, що всього цього в державі практично не було й немає).
Повна презентація від Євгена Ангела за посиланням:
Тези до дискусії від УКА
Олександр Юрчак, який презентував позиції УКА, додав кілька тез, що інтегрують цю картину в більш широку панораму інноваційного розвитку, чи, точніше, стагнації останніх 5-7 років.
- «Під час війни – не до інновацій, і саме поняття «розвиток» є під питанням» – дані опитування достатньо красномовно ілюструють цю тезу. Очевидно, що поняття «виживання» та «розвиток» є якщо не антонімами, то точно не тотожними, і для останнього, в тому числі інноваційного розвитку потрібні відповідні умови. Поточна ситуація в Україні зовсім не сприяє розвитку інновацій зі зрозумілих причини, і це очевидно. Питання в іншому – як цей виклик розуміють ключові актори, і як вони на нього реагують.
- З точки зору АППАУ та УКА, ситуація з падінням попиту на інноваційні розробки була цілком прогнозованою. На початку війни ми побачили драматичне падіння попиту на більшості ринків, і впродовж року ситуація практично не змінювалася. Другим сигналом була дуже низька активність МСП-учасників кластерів УКА в нашій кампанії «Інновації зустрічають кластери» в серпні 2022. Власне, саме тому ми позиціонували програму EIF та інноваційні гранти як один із інструментів «порятунку» інноваційних МСП та стартапів – адже якщо ринок не може купувати їх продукти, то принаймі якийсь час можна протриматися на грантах.
- Що стосується інших акторів інноваційних екосистем, у першу чергу від держави, ми можемо констатувати сильну інерційність процесів і певне нерозуміння того, що відбувається. На будь-яку кризу можна реагувати регуляторними стимулами, але важливо розуміти пріоритети цих утручань. Цифрові інновації в промисловості – це про Індустрію 4.0, і пріоритетом №1 в останні 5 років було питання не про наявність стартапів чи розробників, не про доступність до технологій, а про стимулювання попиту серед кінцевих замовників, виробничих підприємств із Промисловості, Енергетики та Інфраструктури. Адже розробників та інтеграторів різних категорій у нас і так завжди було достатньо. АППАУ викладала свої позиції щодо цього у численних статтях, аналітичних звітах, концепціях нових стратегій тощо. Крайньою слід вважати пропозиції до НЕС-2030 та бенчмаркинговий аналіз регуляторних стимулів в Індустрії 4.0. Ми не бачили розуміння цих позицій від урядовців ні до війни, ні під час війни. Натомість, триває популістський хайп навколо стартапів, хоча їх доля чи вклад у реальне вирішення економічних викликів у будь-якому з виробничих секторів залишаються вкрай низькими. Тому годі дивуватися ситуації, що є зараз.
- Не тільки урядовці, але й велика частина науковців та експертів з інноваційного розвитку ігнорує напрацювання експертів Industry4Ukraine (сьогодні більше представлені в УКА), які аргументували принцип селективності в стратегічних підходах і необхідність фокусу на ключових елементах інноваційних екосистем та відповідних програмах дій, як:
- ключові інституції: державне агенство з розвитку Індустрії 4.0 (сьогодні необхідно вже 5.0), мережа Digital Innovation Hub (DIHs), мережа інноваційних кластерів, мережа незалежних експертів Індустрії 4.0.
- ключові інструменти: мова про галузеві інкубатори та акселератори, програми перенавчання МСП, експорту-інтернаціоналізації, програми стимулювання попиту замовників через регулярні зустрічі з розробниками у форматі так званих технологічно-інноваційних днів, брокеридж-івентів тощо.
- Позитивними сигналами є зростання інтересу до MilTech й запуск відповідних акселераторів, зростаюча увага донорів до проблематики інновацій серед МСП, зрушення в МОН тощо. Водночас, без належної координації на державному рівні й уключення інструментів та інституцій, про які – вище, ці зміни не будуть мати належного ефекту.
Резюмуючи цю дискусію відповіддю на поставлене питання «чи на часі», можна зазначити, до радше «ні» – більшості виробничих підприємств точно не до інновацій, як би гірко це не було визнавати представникам інноваційних екосистем. Але й ті 20%, що, як говорить опитування, навіть збільшували інвестиції в інновації під час війни, – це досить велика кількість у масштабах економіки. Це тисячі підприємств й, отже, ми не можемо сказати, що в Україні немає з ким працювати. Мова навпаки про зміну підходів і про значно сильнішу взаємодію та консолідацію представників інноваційних екосистем, і про їх спільні пріоритети дій. Де фокус має бути на утриманні чи й зростанні попиту серед кінцевих замовників, його стимулюванні через регуляторні інструменти, а не виключно на стартапах, як це відбувається сьогодні.
У цілому, учасники дискусії демонстрували достатній консенсус навколо вищеприведених тез, і подібна єдність в поглядах давно є серед експертних спільнот промислових секторів. Питання лиш у тому, як доносити ці тези до урядових організацій, а також донорів – адже більшість рішень та інструментів впливу зараз в їхніх руках.
Один із можливих методів впливу на стейкхолдерів, який УКА починає системно застосовувати з 2022, або, точніше, продовжувати цю традицію від Industry4Ukraine – це регулярний випуск Position paper. Тема такого документу очевидно – це має бути щось на кшталт «Інновації під час війни: виклики та перспективи». І ясно, що результати вищенаведеного дослідження й експертна дискусія, що відбулася 22 травня, є гарною вхідною точкою для такого документу.
Виконавча дирекція УКА щиро дякує партнерам з Інституту економічних досліджень та політичних консультацій за проведене дослідження й організовану дискусію. Ми запрошуємо експертів інноваційного розвитку долучатися до Комітету з інновацій і активно брати участь у його роботі.
Виконавча дирекція УКА
P.S. Запрошуємо також долучитися до публічного обговорення теми «Сталий розвиток під час війни – переосмислення». Тема та критерії сталості апелюють до переосмислення пріоритетів сталого розвитку. Наприклад, у рамках 17 цілей сталого розвитку ООН дуже ймовірно, що пріоритети миру, праці (зайнятості) та здоров’я нації набувають особливого значення та сенсів (під час війни) і, очевидно, переважатимуть такі щодо інновацій, продуктивності праці чи кліматичних змін. Але, можливо, ситуація в Україні спонукатиме спільно виходити за рамки цих 17 глобальний цілей і спонукати по-іншому дивитися на поняття сталості? Приєднуйтеся.
Цей сайт створено за підтримки Європейського Союзу у межах проєкту «Інтерналізація Українського кластерного альянсу: покращення прямого діалогу між європейськими та українськими професійними спільнотами під час війни». Вебсайт відображає позицію УКА і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Український кластерний Альянс — об'єднання організацій України заради розвитку кластерного руху та зростання економіки
Шукаєте партнерства?
info@clusters.org.ua
Відвідайте наш офіс
Червоноткацька 42а/1
Facebook-square
Twitter
Linkedin
ПРО НАС
Історія
Учасники
Аналітичний Центр
Marketplace
Matchmaking
Fundraising
РЕСУРСИ
Програма EIF
АППАУ
Industry 4 Ukraine
Land 4 Developers
