ОСОБЛИВОСТІ НОВИХ РЕДАКЦІЙ ГАЛУЗЕВИХ ДСТУ

Ребезнюк І. Т., д-р. техн. наук, проф,
Національний лісотехнічний університет України

Від 2022 року в Україні чинні нові редакції галузевих ДСТУ: ДСТУ 2233:2021. Інструменти різальні. Терміни та визначення понять. [Чинний від 2022-09-01]; ДСТУ 2249:2021. Обробляння різанням. Терміни, визначення понять та познаки. [Чинний від 2022-09-01]; ДСТУ 2654:2021. Устатко́вання деревинообро́бче. Терміни та визначення понять. [Чинний від 2022-07-01]. Ці редакції підготував профільний підкомітет № 10 «Лісове господарство і деревинообробча промисловість» Технічного комітету 19 «Науково-технічна термінологія».

Готуючи нові редакції ДСТУ, автори намагалися врахувати всі вимоги щодо вживання і формування наукової мови відповідно до: Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», Українського правопису 2019 р., чинних ДСТУ, національних класифікаторів, міжнародних класифікацій, Лісового кодексу України, рекомендацій науково-технічної комісії з питань термінології при Держстандарті України. Також автори зважали на засади українського слововживання і словотворення, поданих у словниках Б. Грінче́нка, словниках «золотого десятиріччя», нови́х посібниках, словниках і наукових статтях.

З-поміж кількох десятків засад обирання слів, формування словосполук і формулювання визначень, можна виокремити дві головні засади нових редакцій зазначених ДСТУ: розмежовування значин термінів трислів’я: ліс – дерево – деревина; виокремче позначання дії, події та наслідку події.

1 Розмежовування значин термінів трислів’я: ліс – дерево – деревина.

Є три утямки (поняття): 1) велика кількість дерев, які ростуть на великій площі землі, що її позначають словом ліс; 2) багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, яку називають словом дерево; 3) тверда тканина дерева, що її називають деревина́. Невпорядкованість російської, а за нею й української термінології спричинила те, що терміни з трислів’я «ліс – де́рево – деревина́» (англ. «forest – tree – wood») вживають зовсім непослідовно. Термін ліс уживають на познаку всіх трьох зазначених утямків – (листяний ліс, транспортування лісу, розпилювання лісу); термін де́рево – на познаку другого й третього (високе де́рево, деревообробний верстат).
Фахівці переважно на познаку сировини, що її отримують із дерева, уживають термін деревина́: деревина́ дров’яна, деревина́ пнева, деревина́ подрібнена, деревина́ стовбурова тощо. Про деревину́ як тверду тканину, що становить основну масу деревни́х або кущових рослин, зазначено в СУМі-11.

Щоб уникнути неоднозначности й невпорядкованости українських науково-технічних термінів із трислів’я «ліс-де́рево-деревина́» та їхніх похідників, потрібно розмежувати значи́ни кожного терміна. Насамперед, уживання слова де́рево як сировини треба визнати ненауковим, а вважати його народним розмовним стилем. А зазначені терміни тріади «ліс – де́рево – деревина́» розмежувати так: 1) ліс – множина живих чи всохлих, укорінених дерев, розташованих на великій ділянці землі; 2) де́рево – жива чи всохла, укорінена чи спиляна рослина з гілками; 3) деревина́ – тверда тканина дерева (окрім кори) – сировина для механічного переробляння та обробляння. Тоді зазначені вище словосполуки потрібно подавати так: не транспортування лісу, а транспортування деревини (можна й де́рева, якщо транспортують ви́корчувану, спиляну чи зрубану рослину з гілками); не розпилювання лісу, а розпилювання деревини; не деревообробний верстат, а деревинообробчий верстат.

2 Виокремче позначання дії, події та наслідку події.

Таке позначання збазоване на властивості української мови, яка полягає в тому,
що українська мова, на відміну від російської, здатна розрізняти назви дій (процесів) і подій, а також їхніх наслідків не тільки дієсловами, а й віддієслівними іменниками [1, с. 17, п. Г.5.1.1].

Наприклад, російським дієсловам обрабатывать і обработать відповідає один російський іменник обработка, що означає дію, подію і наслідка цієї події: (во время обработки, после обработки, качественная обработка). Українським дієсловам обробля́ти і оброби́ти відповідає три іменники: обробля́ння, обро́блення та обробі́ток. Тому правильне вживання цих іменників у словосполуках: під час обробля́ння, після обро́блення та якісний обробі́ток [1, 2] – робить утямко́вого текста досконалішим і українським. Адже: дія обробля́ння – те, що відбувалося, відбувається чи відбуватиметься; подія обро́блення – те, що сталося чи станеться; наслідок обробі́ток – те, що ми отримали чи отримаємо.
Усі наукові й нормативні засади слововживання і словотворення, що їх застосовано в нових редакціях ДСТУ, розлого викладено в навчальному посібнику «Українське наукове слововживання» [2]. Ці засади становлять основу для згармонізованого вдосконалювання української наукової мови.


Джерела відомостей

1 ДСТУ 3966-2009. Термінологія. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять. [Чинний від 2010-07-01]. Вид. офіц. Київ : Держстандарт України, 2010. 32 с.

2 Ребезнюк Ігор. Українське наукове слововживання : навч. посіб. Львів : Сполом, 2022. 400 с.

Рекламодатели

Партнёры

Новостная рассылка

Будьте в курсе наших последних новостей. Оформите бесплатно персональную новостную рассылку.