25–26 червня 2026 року польський Гданськ прийняв п’яту Конференцію з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URC 2026). Міністр економіки Олексій Соболев назвав її «найпрактичнішою за всі роки». Понад 160 угод на €12 млрд, перший транш позики ЄС на €3,2 млрд, угоди зі Світовим банком, ЄІБ та ЄБРР, нові проєкти в енергетиці, інфраструктурі та металургії — GMK Center представляє зміст двох робочих днів у Гданську.
П’ята Конференція з відновлення України відбулась у Гданську 25–26 червня. Захід зібрав понад 8 тис. учасників — майже вдвічі більше, ніж торішня URC 2025 у Римі.
Серед них — близько 80 українських компаній, які представили проєкти іноземним інвесторам, 220 підприємств-учасників ярмарку бізнесу, а також делегації з понад 70 країн і 38 міжнародних організацій.
Конференція охопила такі тематичні напрями:
Уперше в межах URC запрацювали окремі інфраструктурна й енергетична платформи.
Проведення заходу відбулося на тлі загострення українсько-польських відносин через історичну суперечку, що позначилося на організації окремих сайд-івентів, однак не надто вплинуло на кінцеві результати.
За оцінками Мінекономіки, на URC 2026 було підписано 160 угод на загальну суму понад €12 млрд. Ключовим результатом став перший транш Позики на підтримку України (Ukraine Support Loan) від Євросоюзу — €3,2 млрд.
Угода зі Світовим банком у межах Першої програми політики розвитку робочих місць і зростання приватного сектору (DPO) передбачає фінансування на $3,4 млрд: позика в розмірі $1,04 млрд (із гарантіями Великої Британії на $500 млн і Японії на $540 млн) та грантове фінансування фонду F.O.R.T.I.S. Ukraine FIF на $2,35 млрд. Кошти спрямують на підтримку макрофінансової стабільності та фінансування пріоритетних видатків бюджету.
Серед інших системних результатів — офіційний запуск Ukraine Flagship Fund — інвестиційного фонду відновлення України з першим закриттям на €220 млн (капітал від Єврокомісії, урядів Німеччини, Франції, Італії та Польщі).
«Мета — досягти першого закриття на рівні €500 млн вже найближчими місяцями, а в перспективі — залучити до €1 млрд капіталу та мобілізувати до €9 млрд інвестицій в українську економіку. Пріоритетні напрями: енергетика, інфраструктура та логістика, промисловість, цифрова трансформація», — зазначає Олексій Соболев.
Кредитні можливості українських банків зростуть завдяки такому фінансуванню:
Енергетичний напрям виявився одним із найбільш насичених угодами. Міненерго підписало з урядом Великої Британії угоду про державні гарантії під кредит на £210 млн — кошти підуть на забезпечення стабільних постачань збагаченого урану компанією Urenco для українських АЕС протягом двох років.
ЄБРР надасть НЕК «Укренерго» кредит €90 млн на антидронний захист підстанцій. «Укрнафта» підписала з ЄБРР грантову угоду на €44,6 млн для будівництва 62 МВт розподіленої генерації, що доповнить раніше залучені кредити ЄБРР на €80 млн. Група «Нафтогаз» уклала угоду з Експортно-імпортним банком США (EXIM Bank) на $300 млн для закупівлі американського обладнання з метою відновлення зруйнованої нафтогазової інфраструктури.
Найбільшими приватними угодами стали:
Загалом енергетична платформа URC, яку запустили вперше, зібрала близько $2 млрд додаткових інвестицій. Додатково понад €550 млн Україна залучила на підготовку до опалювального сезону 2026/2027.
Окремою знаковою угодою в енергетичному секторі стало створення спільного підприємства між ДТЕК, SCM і британською Octopus Energy — найбільшим постачальником електроенергії у Великій Британії. СП реалізовуватиме проєкт RISE вартістю €100 млн — ініціативу з розгортання сонячних панелей і систем накопичення енергії на дахах будівель по всій Україні. Це має сприяти зростанню споживання металоконструкцій для дахових сонячних електростанцій (СЕС).
«У програмі URC з’явилася чітко представлена промисловість. […] Стенд України був як стенд солідної великої компанії на міжнародній виставці. Держава презентувала зовнішньому світу зрозумілі посили й інструменти», — розповідає Дмитро Кисилевський, заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку.
Група ЄІБ оголосила новий пакет підтримки на понад €470 млн для критичної інфраструктури та підтримки бізнесу. У його складі:
Також Україна залучила близько $18 млн міжнародної допомоги для «Укрзалізниці», що спрямують на захист критичної інфраструктури, підвищення безпеки руху, модернізацію систем діагностики тощо.
Окремо варто розглянути житлові програми. Україна отримала €100 млн (кредит €50 млн + грант ЄС €50 млн) на будівництво соціального житла у Кременчуку, Кропивницькому, Львові, Миколаєві та Житомирі (1000–1600 одиниць на першому етапі). Також Україна та Банк розвитку Ради Європи (БРРЄ) домовилися про новий пакет на €251+ млн для житлових програм.
Загалом інфраструктурна платформа URC зібрала майже $1,5 млрд додаткових інвестицій.
Уперше на URC оборонний напрям виділено в окремий тематичний блок. Підписані угоди передбачають €343 млн гарантій ЄС і грантів, які мають залучити понад €700 млн інвестицій у розвиток технологій подвійного призначення та оборонної промисловості.
Група «Метінвест» уклала нову кредитну угоду з Чорноморським банком торгівлі та розвитку (ЧБТР) на €20 млн строком на сім років. Фінансування спрямують на посилення енергетичної стійкості групи: зокрема, на встановлення СЕС у Кривому Розі та Кам’янському загальною потужністю 37 МВт та підтримку критичної енергетичної інфраструктури. Водночас це дасть змогу скоротити вуглецевий слід компанії.
Окремо варто відзначити участь «Метінвесту» в житловому проєкті «Мій дім. Україна»: шість кварталів по 3612 квартир для переселенців з Маріуполя зводитимуться за концепцією «Сталева мрія» — із застосуванням технології сталевого каркасу, що забезпечує пряме споживання металопродукції групи.
Компанія «Інтерпайп» активно представляла позицію галузі на панельних дискусіях. Генеральний директор «Інтерпайпу» Лука Занотті виступив на конференції із принциповою заявою з торгової політики ЄС стосовно України.
На його думку, захисні бар’єри ЄС щодо постачання сталевих товарів є виправданими, однак Україну не можна прирівнювати до Китаю: «В Україні немає державних дотацій. Якщо ЄС ставитиметься до України чесно — всім буде добре».
Занотті також порушив питання доступу менших підприємств до фінансових ресурсів великих міжнародних установ у рамках євроринку, закликавши надати їм цілеспрямовану підтримку.
