«Фенікс» відроджується у Лубнах
Легендарний Лубенський верстатобудівний завод за всі роки свого існування (1915-2015) був головним підприємством у Лубнах, кузнею робітничих кадрів, з нього починалась промисловість міста.
У 1895 році у місті Кременець, що на Волині, побудовано чавунно-мідно-ливарний і механічний завод фірми «Овадіс і К». Заснували його підприємці Овадіс, Вайнберг і Перельмутер. Вони працювали на паях, а щоб запобігти банкрутству об’єднались у АТ «Фенікс», правління якого знаходилося у С.-Петербурзі.
Спочатку товариство «Фенікс» ремонтувало сільськогосподарський реманент, виготовляло устаткування для переробки сільськогосподарської продукції, займалося чавунним та мідним литвом.
На початку ХХ століття у підприємців виникла ідея виготовляти на «Феніксі» найпростіші верстати типу токарних та стругальних, але у 1914 році почалася перша світова війна.
Влітку 1915 року виробниче обладнання, крупне литво і моделі були завантажені на залізничні платформи та відправлені на схід. Першого вересня того ж року потяг прибув у кінцевий пункт призначення – станцію Лубни, Полтавської губернії. Сюди ж приїхала і частина кваліфікованих працівників.
Спочатку підприємство розмістили на території олійниці поміщика Требелева, в наступному році розпочали спорудження виробничих приміщень у північно-західній частині міста на землі, придбаній у родини поміщиків Шеметів, (теперішня територія ЛВЗ).
У березні 1919 року завод «Фенікс» був націоналізований і переданий у відання Полтавської губернської ради народного господарства.
Влітку 1924 року зміцніле організаційно підприємство, на якому працювало близько 40 робітників і службовців, одним з перших в Україні налагодило випуск токарних та стругальних верстатів.
«КОМУНАР»
В листопаді 1926 року на робітничих зборах було схвалено пропозицію дати підприємству нове ім’я: Перший державний машинобудівний завод «Комунар». Майже 70 років під цією назвою він жив і розвивався. Підприємство розбудовувалось, опановувало випуск все нових і нових видів продукції, яку знали і високо цінували не лише вітчизняні партнери. Верстати «Комунару» успішно працювали в Японії, Франції, Бельгії, Німеччині, Польщі, Туреччині, Кубі, загалом у 70-ти країнах світу!
Тридцяті роки стали роками швидкого зросту заводу «Комунар». За весь 1930 рік колектив виготовив 334 верстата, а лише за перше півріччя 1931 року – 250.
У 1931 році на підприємстві був побудований новий просторий механоскладальний цех, де почалося серійне виробництво. Верстат К-29 щороку вдосконалювався, а модель 1934 року була стандартизована і одержала назву 1К617. Це був перший верстат з призматичними направляючими і невеликою коробкою подач.
У 1936 році була збудована своя дизельна електростанція, у цьому ж році на території заводу пробурили артезіанську свердловину, яка повністю забезпечила підприємство технічною та питною водою.
У вересні 1936 року сталася важлива подія в житті колективу: токарно-гвинторізні верстати з маркою заводу «Комунар» були відвантажені у Туреччину. Перша продукція на експорт! Перший вихід на світовий ринок!
У серпні 1941 року надійшов наказ про негайну евакуацію заводу. Почався демонтаж устаткування. Незабаром кілька ешелонів, рушили на схід.
Ешелон з людьми та устаткуванням прибув на невеличку залізничну станцію Саракташ в Оренбурзькій області. Розпочалося будівництво цехів.
Минув місяць, і першу продукцію дали інструментальники. А будівництво продовжувалось. Всі тимчасово стали землекопами, мулярами, теслярами. І вже до кінця 1941 року в країні з’явилось підприємство під назвою Саракташський верстатобудівний завод «Комунар», який випускав продукцію для фронту, для Перемоги.
19 вересня 1943 року Лубни було звільнено від німецько-фашистських загарбників.
На завод одразу ж потяглися люди. Першими прийшли кадрові комунарівці: І.Верещака, В.Калиниченко, Г.Іващенко, А.Пожар, Г.Бєлий, В.Варон, В.Муха та інші, а також багато молоді. Дехто повертався з Саракташу. Почалася активна відбудова підприємства.
Завод оживав, набирав темпів і вже в кінці 1944 року замовникам були відправлені перші токарно-гвинторізні верстати. Підприємство знову стало діючим.
Евакуація заводу та його відбудова після війни, стала справжнім подвигом всього колективу. За самовіддану працю більше ста робітників та інженерно-технічних працівників були нагороджені медалями «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.».
Протягом наступних десятиліть на заводі були значно розширені виробничі потужності, введено в дію декілька нових корпусів, споруджено значну кількість культурно-побутових і соціальних закладів.
Від 1957 року головною спеціалізацією підприємства став випуск спеціальних шліфувальних і універсальних круглошліфувальних верстатів.
У 1958 році директором підприємства призначається Охременко С.П., з цього часу розпочалася дуже активна фаза розвитку «Комунару». За 21 рік його керування, обсяги випуску продукції на заводі зросли у 8 разів, чисельність персоналу – у 2 рази.
«Шліфверст»
У березні 1994 року завод «Комунар» було перейменовано у відкрите акціонерне товариство «Шліфверст», а з 11.08.2011 року ВАТ «Шліфверст» став публічним акціонерним товариством «Шліфверст».
У 90-х роках номенклатура продукції підприємства значно розширюється.
На зміну шліфувальним верстатам серії 3У (3У131ВМ, 3У132МВ, 3У133МВ), поставлено на виробництво нову серію верстатів 3С (моделі 3С110, 3С130, 3С133, та інші). Однією з розробок ВАТ «Шліфверст» були верстати моделі 3В130ф3.
Цей верстат призначений для шліфування криволінійних поверхонь деталей в подовжньому перетині. Він оснащений системою ЧПУ Sinumeric-8100 фірми SIEMENS і по вимозі замовника переоснащується для врізаного шліфування. Модель цього верстата є базова, на якій може бути виготовлено верстат іншого типорозміру.
Значну частину у виробничій програмі ВАТ «Шліфверст» займали верстати для шліфування колінчатих валів. Це моделі: 3411, 3Д4230, 3Д4231, ЛТ-235. Замовникам завод пропонував верстати для шліфування як корінних, так і шатунних шийок колінчатих валів.
Колектив підприємства у складний період переходу до ринкових відносин зберіг спеціалізацію і продовжував вдосконалювати свою продукцію.
В цей час паралельно виготовляються деревообробні верстати для паркету (моделей ЛТ-501М i ЛТ-504М), верстат для розпилу деревини з товщиною дошки від 0,5 см і товще, з «стрічковою пилорамою» модель ЛТ-535, та багатофункціональний верстат ЛТ-517А.
На початку третього тисячоліття завод успішно працює і набирає темпів по випуску таких потрібних для народного господарства верстатів, та успішно співпрацює на взаємовигідних умовах з АТ «МОТОР СІЧ», ВАТ «Рибінські мотори», ВАТ «Заволзький моторний завод», ВАТ «Дніпроспецсталь», ВАТ «Анжеромаш» та з іншими підприємствами в постачанні нових верстатів, капітального ремонту і модернізації різного обладнання як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва.
Широкі технологічні можливості Лубенського верстатобудівного заводу завжди служили вагомим аргументом для тісної співпраці з виробниками продукції різних галузей. У цей період, з 1989 по 2013 рік підприємством керував Снісаренко І.М.
ЛВЗ АТ «МОТОР СІЧ»
Одним із важливих періодів в історії заводу став квітень 2012 року, коли ЛВЗ почав працювати у структурі гіганта вітчизняного авіабудування – Запорізького АТ «МОТОР СІЧ». З того часу підприємство не зупиняється в розвитку, постійно нарощує потужності та об’єми виробництва.
З 01.11.2013 року по даний час директор відокремленого підрозділу «Лубенський верстатобудівний завод» публічного акціонерного товариства «МОТОР СІЧ» - Володимир Володимирович Коваленко.
Нині у складі підприємства функціонують технологічно розвинені й оснащені виробництва: відливання чорних і кольорових металів, пластмас, виготовлення інструментів і спецоснастки, ковальсько-штампувальна дільниця, дільниця гальванічних покриттів, зварювання, термічного і механічного оброблення, метрологічна служба, центральна заводська лабораторія, навчально-методичний пункт та ін.
Основна продукція підприємства: круглошліфувальні напівавтомати з ЧПУ, мод. 3В130Ф4; круглошліфувальні напівавтомати мод. 3Т110В, 3С110В, 3Т130Ф3, 3С174Ф3, 3М173, 3М174,3М175; круглошліфувальні універсальні верстати високої точності мод. 3Н130В, 3С120В, 3С130В, 3С132В; верстати для перешліфування колінчатих валів моделей 3411, 3Д4230, 3Д4231,3В423, ЛТ-235; верстати для випробування шліфувальних кругів моделей ЛТ-561, ЛТ-562, ЛТ-563; вертикально-свердлильний настільний верстат моделі ЛТ506М; копірувально-шліфувальний верстат моделі ЛТ-181; вертикально-свердлувальний універсальний верстат з ручним керуванням моделі ЛТ-181; вертикально-свердлувальний універсальний верстат з ручним керуванням моделі ЛТ-505; круглошліфувальні верстати моделей 3С153В, 3С154В.
На спеціалізованому напівавтоматі 3Т130Ф3Н1 реалізована технологія шліфування сферичної поверхні методом обкатування. При цьому точність і шорсткість оброблювальної поверхні відповідає світовим зразкам. Напівавтомат використовується при обробці сферичних розподілювачів гідравлічних аксіально-поршневих машин. Напівавтомати мод. 3М173МВФ2.2-03 з багатокоординатним ЧПК призначені для роботи у складі автоматичної лінії по виготовленню вагонних осей, впроваджені і працюють на території Росії.
З переходом у структуру АТ «МОТОР СІЧ» номенклатура продукції значно розширилась. Опановано виробництво багатокоординатних оброблювальних центрів з ЧПК МС665-2SF, МС635-52, МС617-51, МС655-51, токарних напівавтоматів ЛТ7-12, МС1203-10W. Розроблено плоскошліфувальні верстати ЛТ6-201, які вже успішно працюють на головному підприємстві, на черзі модернізований новий верстат мод.
ЛТ6-202.
ЛВЗ виконує капітальний ремонт і модернізацію (з відновленням норм точності) верстатів власного виробництва: токарні, трубонарізні та інші металорізальні верстати, дороблення механічних і гідравлічних частин устаткування, має можливість виготовлення для кондитерських підприємств насосів для перекачування шоколадних мас моделей ШП-240, ШП-241.
У 2004 році на Всеукраїнському конкурсі якості продукції «100 кращих товарів України» в номінації «Товари виробничо-технічного призначення» підприємство одержало перший приз за торцекруглошліфувальний напівавтомат високої точності моделі 3Т110В (розроблений на замовлення Кіровоградського ВАТ «Гідросила» з наладкою для операції шліфування цапфи та торця шестерні гідронасосу).
У 2009 році підприємство сертифіковане за системою управління якості ISO 9001.
Протягом всієї історії на заводі виготовлено понад 100 тисяч верстатів, які експлуатуються на всьому пострадянському просторі і в багатьох країнах світу.
Керівництво ЛВЗ АТ «МОТОР СІЧ» в особі директора В.В.Коваленка та головного інженера В.В.Патамана взяло на озброєння сучасну філософію бізнесу, з відповідним урахуванням гуманітарної складової у формуванні професійної майстерності кваліфікованих робітників, яка передбачає сумлінне ставлення до роботи, творчий підхід до дорученої справи, вміння спілкуватися з людьми, приймати рішення та організовувати їх виконання.
