https://uabio.org/wp-content/uploads/2025/07/Analit_Zapiska2_2025_UA.pdf
Цей документ містить актуальну інформацію та експертні висновки про виробництво передового біометану з лігноцелюлозної сировини в Україні.
Мета Аналітичної записки — оцінка потенційних можливостей використання лігноцелюлозної агросировини для виробництва передового біометану в Україні.
Автори: Георгій Гелетуха, Юрій Матвєєв, Петро Кучерук, Семен Драгнєв та Володимир Крамар.
Перспективи для України
В Україні щорічно утворюється значна кількість пожнивних решток у результаті вирощування основних сільськогосподарських культур. Серед лігноцелюлозних видів пожнивних решток, до найбільш поширених в Україні можна віднести солому злакових культур, таких як пшениці, ячменю, кукурудзиння, стебла та кошики соняшнику, солому ріпаку та солому сої.
Оцінений потенціал біометану з пожнивних решток становить 5,2 млрд нм3 CH4 на рік. Значна частина потенціалу пов’язана з кукурудзинням (48,0%) та соломою пшениці (27,3%). На регіональному рівні потенціал біометану з рослинних залишків у кожній області становить від 10 до 447 млн нм3 CH4/рік, і найбільш сконцентрований у центральній та північній частинах України, а найменше — у західній частині України.
Радимо ознайомитися з аналітичною запискою та звернути увагу на лігноцелюлозну агросировину, як цінне додаткове джерело біомаси для виробництва передового біометану.
Аналітична записка підготовлена в межах виконання проєкту “Розвиток сектору біометану в Україні“, який фінансує Енергетичне Співтовариство за підтримки агентства Великої Британії з міжнародного розвитку (FCDO) і виконується ГС “Біоенергетична асоціація України” (UABIO).
Експерти Біоенергетичної асоціації України ще раніше розробили першу аналітичну записку про виробництво передового біометану з проміжних і покривних культур. Остання аналітична запика №3 стосуватиметься виробництва біометану з мікроводоростей.