22–23 листопада 2022 р. на базі факультету лісового господарства, деревооброблювальних технологій та землевпорядкування Державного біотехнологічного університету (м. Харків) відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Лісівництво, деревообробка та озеленення: стан, досягнення і перспективи»
Конференція проходила онлайн, до її проведення долучилися провідні науковці з різних регіонів України — Києва, Харкова, Львова, Білої Церкви, Дніпра, Лубен, Житомира, Тернополя, а також із Литви.
Загалом, у науково-практичній конференції взяли участь 85 науковців із 24 установ України та Литви, які досліджують проблеми лісового та садово-паркового господарства й деревообробки в Україні та світі.
Пленарне засідання відкрив проректор з наукової роботи Державного біотехнологічного університету (ДБТУ) професор В. М. Михайлов. Учасників конференції привітали: голова вченої ради ДБТУ, професор А. М. Одарченко; в. о. ректора ДБТУ А. І. Кудряшов, проректор з науково-педагогічної роботи ДБТУ доцент М. Л. Серік, професор В. Ю. Юхновський (Національний університет біоресурсів і природокористування України), т. в. о. директора ДП «Скрипаївське НДЛГ» Р. В. Колесніков, декан факультету лісового господарства, деревооброблювальних технологій та землевпорядкування ДБТУ професор А. А. Суска.
Коротко розповімо про декілька доповідей із заслуханих на пленарному засіданні. Доцент Катерина Макрицкене (Університет Вітаутаса Великого, Литва) доповіла про передреформений стан, основні положення реформи управління лісовим господарством у Литві та її перші результати. Зокрема, розглядалися такі питання, як адаптивне керування лісами, Національна угода щодо лісів, застосування передової практики з диверсифікації діяльності лісових господарств (рекреація, стала енергетика, організація мисливства/риболовлі, освітні послуги тощо) та децентралізація керування. Доповідь спричинила жваву дискусію, оскільки ряд положень реформи, яка розпочалася в Литві у 2018 р., збігаються із основними положеннями розпочатої реформи вітчизняного лісового господарства.
Доповідь професора В. Ю. Юхновського (НУБіП, м. Київ) була присвячена особливостям агролісівництва як новітнього етапу розвитку агролісомеліорації та, за визначенням спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН 2002 р., важливої складової забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Значна частина доповіді стосувалася узагальнення міжнародного досвіду використання методів агролісівництва в різноманітних галузях сільського господарства (рільництві, овочівництві, птахівництві та тваринництві) та Європейської ландшафтної конвенції, ратифікованої Україною. Ця конвенція, зокрема, стосується таких аспектів, як взаємозв’язок лісів з людьми, біорізноманіттям, зміною клімату, ґрунтами і водним середовищем. Також ліс розглядається як історичне середовище та культурний ландшафт. У доповіді наводилися приклади орно-лісових систем у Великій Британії (лісова складова представлена садовими деревами або деревами для заготівлі деревини), свинарства в загонах з енергетичної верби та тополі в Данії. За даними Європейської федерації агролісівництва, до 2025 р. 50% фермерів будуть застосовувати системи агролісівництва. Розглядались і планувальні підходи до різноманітних типів ландшафтів (міські та громадські рідколісся, змішані сільські ландшафти, ліси на пагорбах і ліси на височинах). Численні запитання учасників стосувалися, передусім, перспективних деревних порід та технологій створення відповідних агроландшафтів.
Доцент В. Б. Левченко (Малинський фаховий коледж) розповів про динаміку водного режиму в лісах Житомирського Полісся, визначену за результатами багаторічних спостережень, і досвід ліквідації лісових пожеж навесні та влітку 2022 р. Особливий інтерес і запитання учасників конференції викликали розроблена методика та програмне забезпечення для вивчення та прогнозування оперативного стану пожежної небезпеки на основі інформації, отриманої із супутникових систем дистанційного зондування Землі та використання супутників для виявлення осередків лісових пожеж.
У доповіді ст. дослідника М. Г. Румянцева (Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького) йшлося про особливості природного відновлення в дубових насадженнях на притоках Ворскли в межах Сумської області. Зокрема, наводилася таксаційна характеристика досліджуваних дубових насаджень і склад природного поновлення, вікова структура природного поновлення цінних для господарського використання порід.
Доповідь професора Ю. В. Карпеця стосувалась методів підвищення стійкості деревних рослин до несприятливих умов середовища (зокрема — до підвищеної температури). Детально розглядалися реакція деревних рослин на стрес на рівні клітинної сигнальної системи та перспективи розробки метаболомних методів індукування стресостійкості та біопродуктивності деревних рослин, що є особливо важливим в умовах глобального потепління. Запитання учасників конференції стосувалися, передусім, результатів дослідів, які тривають в дендропарку ДБТУ.
По завершенні пленарного засідання конференція продовжила роботу за секціями:
Зупинимося більш детально на результатах роботи секції «Деревооброблювальні технології та системотехніка лісового комплексу». На засідання секції було представлено 17 доповідей з Державного біотехнологічного університету, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Національного лісотехнічного університету України (НЛТУ України) та Харківського машинобудівного коледжу. Тематика доповідей охопила актуальні проблеми деревообробки та, зокрема, стосувалася:
У жовтні 2023 р. у Державному біотехнологічному університеті
планується провести Міжнародну науково-практичну конференцію
«Лісівництво, деревообробка та озеленення: стан, досягнення і перспективи»
Запрошуємо до участі!
Анастасія Суска,
Сергій Шевченко,
Віталій Назаренко
