Закон про промислове прискорення: нові стимули ЄС для виробництва та інвестицій

СТАТЬЯ ИЗ РУБРИКИ: «УПРАВЛІННЯ ТА АНАЛІТИКА»

Європейський Союз робить ставку на прискорений розвиток промисловості, посилюючи підтримку локального виробництва, впровадження низьковуглецевих технологій та захист стратегічних галузей. Нова ініціатива спрямована на зміцнення конкурентоспроможності ЄС в умовах зростаючого тиску з боку США та Китаю.

На тлі зростаючої торговельної напруженості, уповільнення глобального попиту та посилення конкуренції з боку США та Китаю Європейська комісія висунула ініціативу, відому як «Закон про промислове прискорення» (EU Industrial Acceleration Act), спрямовану на зміцнення промислової бази Європейського Союзу та підвищення ролі обробної промисловості в його економіці.

Ініціатива є частиною ширшої стратегії підвищення конкурентоспроможності європейської індустрії та доповнює вже ухвалені заходи в межах промислової й кліматичної політики ЄС.

Ключове завдання — зміцнення внутрішніх виробничих потужностей ЄС і зниження стратегічної залежності від зовнішніх постачальників у критично важливих ланцюгах створення вартості.

«Закон про промислове прискорення» спрямований на стимулювання індустріального зростання, розширення виробничої бази та створення робочих місць в ЄС, а також на пришвидшення впровадження низьковуглецевих і передових технологій у виробничому секторі.

СТРАТЕГІЯ ПІДВИЩЕННЯ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ ВСЕРЕДИНІ ЄС І ЗМІЦНЕННЯ ВЛАСНОЇ ПРОМИСЛОВОЇ БАЗИ

У руслі рекомендацій доповіді Maріо Драгі (Mario Draghi) пропонується розширити використання критеріїв стійкості та походження продукції в державних закупівлях і програмах державної підтримки.

Ініціатива також орієнтована на підвищення доданої вартості, що створюється всередині ЄС, і зміцнення промислової бази в умовах зростаючої глобальної конкуренції та залежності від зовнішніх постачальників у стратегічних секторах.

Обробна промисловість залишається ключовим елементом економічної стійкості ЄС, відіграючи важливу роль в інноваційному розвитку та зайнятості. За останніми даними, її частка становить близько 14–15 % ВВП, і в рамках промислової політики ЄС зберігається орієнтир на збільшення цього показника до 20 % у довгостроковій перспективі.

"Сьогоднішній день знаменує важливий крок у оновленні європейської економічної доктрини, щоб Союз відповідав вимогам XXI століття, як це рекомендовано в доповіді Драги. В умовах безпрецедентної глобальної невизначеності та недобросовісної конкуренції європейська промисловість може розраховувати на положення цього закону для стимулювання попиту та забезпечення стійких ланцюжків поставок у стратегічних секторах. Він створить робочі місця, направивши гроші платників податків у європейське виробництво, знизить нашу залежність та зміцнить нашу економічну безпеку та суверенітет."

Стефан Сежурне, виконавчий віцепрезидент з питань процвітання та промислової стратегії ЄK

ПРИХИЛЬНІСТЬ ПРИНЦИПАМ ВІДКРИТОЇ ЕКОНОМІКИ

При цьому ЄС зберігає відданість принципам відкритої економіки, розглядаючи відкритість як один із ключових факторів конкурентоспроможності. У сфері державних закупівель посилюється акцент на взаємності: пріоритет надається партнерам, які забезпечують порівнянний доступ для європейських компаній до своїх ринків. Продукція з країн, з якими ЄС уклав угоди про вільну торгівлю або які беруть участь в Угоді СОТ про державні закупівлі, розглядається на рівних умовах з європейською. Одночасно застосовуються інструменти захисту внутрішнього ринку, включно з механізмами регулювання доступу до державних закупівель для країн, які не надають аналогічних умов.

Зберігаючи відкритість для прямих іноземних інвестицій, ЄС посилює вимоги до інвестицій у стратегічні галузі.

Великі проєкти підлягають додатковій оцінці з точки зору їхнього внеску в економіку ЄС. Пріоритет надається інвестиціям, які:

  • створюють робочі місця;
  • сприяють передачі технологій і знань;
  • підтримують інноваційний розвиток;
  • зміцнюють стійкість ланцюгів постачання.

Такий підхід спрямований на підвищення економічної безпеки ЄС і зниження критичної залежності від окремих зовнішніх постачальників.

Ініціатива «Закону про промислове прискорення» спирається на потенціал Єдиного ринку ЄС і передбачає комплекс заходів зі стимулювання промислового попиту та інвестицій.

ПІДТРИМКА ПОПИТУ НА ЄВРОПЕЙСЬКУ ПРОДУКЦІЮ

Пропонується розширити застосування преференцій для продукції, виготовленої в ЄС, а також для низьковуглецевих рішень у рамках державних закупівель та програм підтримки.

Ці заходи охоплюють широкий спектр галузей — від базових матеріалів, таких як цемент і алюміній, до ключових технологій енергетичного переходу, включно з акумуляторами, відновлюваною енергетикою та тепловими системами.

Особливу увагу приділяють металургії: формування попиту на низьковуглецеву сталь розглядається як один із ключових факторів декарбонізації промисловості. Такий підхід спрямований на створення передбачуваного інвестиційного середовища, стимулювання інновацій та зміцнення конкурентоспроможності європейської промисловості.

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ

ЄС зберігає статус одного з найбільших світових центрів залучення прямих іноземних інвестицій. Водночас посилюється акцент на їхній якості та стратегічній значущості.

Пріоритет отримують проєкти, які:

  • сприяють розвитку ключових галузей (включно з акумуляторами, електротранспортом, відновлюваною енергетикою та критичними сировинними матеріалами);
  • забезпечують передачу технологій;
  • створюють кваліфіковані робочі місця;
  • зміцнюють ланцюжки постачання всередині ЄС.

СПРОЩЕННЯ ДОЗВІЛЬНИХ ПРОЦЕДУР

Одним із ключових елементів ініціативи є скорочення адміністративних бар'єрів.

Передбачається:

  • цифровізація процедур погодження;
  • впровадження принципу «єдиного вікна»;
  • встановлення чітких строків розгляду проєктів.

Для окремих категорій промислових проєктів, зокрема у сфері декарбонізації, розглядається можливість застосування прискорених процедур погодження.

РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВИХ КЛАСТЕРІВ

Ініціатива передбачає створення зон прискореного промислового розвитку, спрямованих на формування кластерів сталого виробництва.

Такі зони повинні:

  • сприяти промисловій кооперації та симбіозу;
  • спрощувати доступ до енергетичної інфраструктури;
  • прискорювати запуск нових виробництв;
  • полегшувати залучення інвестицій.

Додатково передбачається підтримка розвитку компетенцій та кадрового потенціалу.

ПЕРСПЕКТИВИ РЕАЛІЗАЦІЇ

Запропоновані заходи будуть обговорюватися в European Parliament і Council of the European Union у рамках законодавчого процесу до їх остаточного затвердження.

Ініціатива розвивається в руслі ширшої промислової політики ЄС, включно з курсом на «чисту промисловість» та зміцненням економічної безпеки, а також враховує рекомендації Маріо Драгі щодо підвищення конкурентоспроможності європейської економіки.

Рекламодатели

Партнёры

Новостная рассылка

Будьте в курсе наших последних новостей. Оформите бесплатно персональную новостную рассылку.