Перший раз об’єднати виробників та постачальників деревообробного обладнання намагалися ще 2000 року, але, мабуть, не були достатньо наполегливими ініціатори, та й сама ідея ще повною мірою «не оволоділа масами». Наступна спроба припадає на 2004–2005 роки. Намагання виявилося ситуативним і викликали дискусію між основними гравцями на ринку деревообробного обладнання про те, чи варто створювати власну асоціацію, чи долучатися до двох уже існуючих? І лише третя об’єднавча потуга виявилася результативною. 22 вересня у Києві пройшов установчий з’їзд УАДО, на якому затвердили Статут і програму діяльності організації, обрали керівні органи та президента.
Після одностайного голосування за створення Асоціації найбільше часу зайняло обговорення та затвердження її основного документа — Статуту. Власне, проект не був надто «сирим», бо ініціативна група, оргкомітет із підготовки установчого з’їзду потрудилися сумлінно. Причини статутного довгообговорення криються у ґрунтовності документа: його 11 статей дуже розлогі в трактуванні засад та положень. Статут приймали не формально: учасники з’їзду прискіпливо вчитувалися в кожний рядок, з приводу деяких положень спалахували тривалі й часом дуже гострі дискусії. В обговоренні Статуту взяли участь не лише делегати від компаній, які погодилися бути дійсними членами асоціації, а й асоційовані члени з дорадчим голосом. Серед учасників установчого з’їзду були і представники компаній, які прийшли оцінити, наскільки участь у ній може бути корисною.
Збори проходили непросто, але демократично. Можливо, організатори й не сподівалися, що піднімати келих шампанського за новостворену асоціацію доведеться в результаті таких дискусій. Перший дискусійний натиск виник ще на підступах до Статуту. Спочатку сперечалися щодо назви асоціації. Пропонувалося «олюднити» словосполучення «Українська асоціація деревообробного обладнання» словом «постачальників». Самі верстати, аргументував автор пропозиції, не можуть створити асоціації. Воно й логічно, але голосування залишило в силі перший варіант. Потім хтось із делегатів запропонував прийняти основоположний документ асоціації лише за основу. Мовляв, у делегатів було мало часу, аби ґрунтовно вивчити документ і висловити змістовні зауваження. Тож остаточно затверджувати Статут краще на наступному з’їзді, коли буде досконало пропрацьовано проект. Однак якщо не прийняти Статут — не буде створено й асоціації! Її просто не зареєструють. Тож дійшли згоди, що Статут треба приймати на установчому з’їзді.
Голосували постатейно, з урахуванням внесених поправок, які схвалювалися більшістю делегатів із правом голосу дійсного члена. Були враховані й зміни, внесені до проекту Статуту на основі зауважень та пропозицій, що надійшли ще до початку установчого з’їзду.
У статті 5 «Членство в асоціації» суперечку викликало положення про те, що правлінню асоціації надається право встановлювати розмір членських внесків. «Це має бути компетенцією з’їзду», — наполягали опоненти оргкомітету в цьому питанні. Врешті таки залишили проектну редакцію цього пункту, аргументуючи, що в такий спосіб буде забезпечена фінансова гнучкість, чого годі чекати від з’їзду, який збиратиметься двічі на рік.
При вивченні статті 6 «Права членів асоціації» дехто спіткнувся об останній пункт, який, зокрема, говорить: «Представник асоційованого члена може бути обраним до складу керівних органів асоціації». Де справедливість такого дозволу і, врешті, логіка? Щодо справедливості: в асоційованих членів фінансові обов’язки скромніші, на них менший тягар відповідальності за долю асоціації, вони не були її фактичними ініціаторами та творцями, а керувати мають право на рівних? Щодо логіки: у цьому ж останньому пункті статті 6 сказано, що асоційовані члени не мають права голосувати на з’їзді. Цим самим визнається фактично їхня, м’яко кажучи, другорядність, то чому ж надалі закріплюється їхня рівність із дійсними членами щодо формування керівних органів? Дискусія з цього приводу видалася складною в аргументах, але, врешті, спірний пункт змінювати не стали.
А ось редакцію одного з положень статті 8 «Органи управління й контролю асоціації» змінили суттєво. В ній знову йшлося про представництво у правлінні. В остаточному варіанті записали, що до складу правління повинні включатися представники різних видів діяльності — не тільки імпортери деревообробного обладнання, а й виробники та ті, хто надає послуги на цьому ринку, займається виставковою діяльністю тощо.
Формуванню керівних органів асоціації (правління та ревізійної комісії) передувало обрання президента. Висунули одну кандидатуру — Василя Масюка. Серед найкращих рекомендацій були такі: він координував роботу ініціативної групи, виявивши чималі організаторські й менеджерські здібності, на його плечі лягли основні турботи щодо підготовки установчого з’їзду, необхідної документації; хоча він і нейтральна людина, бо не належить ні до цеху імпортерів, ні до виробників обладнання, проте предмет діяльності асоціації знає добре; в його руках потужний медіа-ресурс, який може ефективно прислужитися УАДО. Проголосували «за» — одноголосно.
Наскільки швидко обрали президента асоціації, настільки складним виявилося формування керівних органів — правління у складі шести віце-президентів, як передбачено Статутом, та ревізійної комісії з трьох осіб. А все тому, що в черговий раз одна ідея втягнула з’їзд у тривалу дискусію. Один із делегатів запропонував не обирати керівні органи в повному складі, а залишити вакансії для представників тих компаній, які долучаться до асоціації пізніше. Мовляв, то буде привабливою, стимулюючою обставиною, яка сприятиме розширенню УАДО. В черговий раз головуючому вдалося переконливими аргументами завершити дискусію на користь статутного положення про те, що керівні органи на установчому з’їзді треба формувати в повному складі. Інакше можуть виникнути проблеми з дієздатністю. По-перше, практика довела, що не завжди в міжз’їздівський період можна зібрати правління в повному складі, а якщо воно апріорі сформується «вакантним», можуть виникати ситуації, коли для прийняття рішень бракуватиме кворуму. По-друге, чи правильним було б обмежити можливість компаній, які є ініціаторами та засновниками асоціації і які від самого початку взяли на себе серйозні організаційні та фінансові зобов’язання, делегувати своїх представників до правління чи ревізійної комісії, тримаючи вакантні місця для тих, хто, відверто кажучи, прийде вже на все готове? Отже, правління шляхом рейтингового голосування обрали згідно зі Статутом у такому складі: Василь Хлуд (голова наглядової ради ЗАТ «Маркетліс»), Владислав Качайкін (директор ТОВ «Станкодніпро»), Леонід Дубицький (голова правління ЗАТ «Укртехнопромснаб»), Андрій Стегура (перший віце-президент ЗАТ «Гал-ЕКСПО»), Павло Колесников (директор ТОВ «Центр технологій деревообробки»), Юрій Шепелев (технічний директор ТОВ «МВМ-Київ»). До складу ревізійної комісії увійшли Руслан Ющишин (власник ПП «Ющишин») — голова, Віктор Корнілов (директор ТОВ «Вітек Вуд»), Дмитро Лупандін (директор ТОВ «Голдентрейд»).
Також учасники установчого з’їзду з незначними корективами затвердили програму діяльності УАДО до кінця року та на перше півріччя наступного.
Установчий з’їзд Української асоціації деревообробного обладнання проходив під акомпанемент осіннього дощу, який того вересневого дня за вікном моросив безупину. Кажуть, дощ — на удачу…
От редакции.
Безусловно, на ровном месте предприятия, работающие на одном рынке и конкурирующие между собой, не объединяются. Значит назрела существенная необходимость. Вопрос: «Для чего и кому нужно создание УАДО при наличии уже существующих ассоциаций в деревообрабатывающем и мебельном секторе экономики Украины», — звучит риторически. Но для того, чтобы понять, насколько общие цели привели столь разные организации к членству в УАДО, каких изменений для себя они ждут в связи со вступлением в ассоциацию и какие перспективы у данного начинания, принесет ли оно конкретную пользу для развития деревообрабатывающей промышленности Украины — захотелось выяснить. Надеемся, что ответы, полученные нами на эти вопросы, помогут принять верное решение тем, кто еще не принял окончательного решения по вступлению в члены УАДО.
Дмитрий Лупандин, директор ООО «ГолдэнТрэйд»
— Я не думаю, что в связи только с фактом вступления в УАДО в нашей фирме должны происходить какие-либо изменения. Другой вопрос, что после появления результатов практической работы УАДО, возможно, и нужно будет вносить некоторые корректировки в работу фирмы. Если бы не я видел перспектив — фирма не входила бы в инициативную группу и не вступала бы в ассоциацию. Да, УАДО может принести конкретную пользу для деревообрабатывающей промышленности Украины.
Руслан Ющишин, директор фирмы «Ющишин»
— Мне, как хозяину фирмы, образование ассоциации поможет запланировать и осуществить ряд действий для развития бизнеса. Я смогу чаще и плотнее общаться с умными, близкими мне по духу интересными людьми. Это поможет мне дальше развиваться и благополучно пережить ситуацию, сложившуюся сегодня на рынке. Да осилит дорогу идущий! Если не верить — зачем тогда начинать? Однозначно, мы верим в данное начинание и хотим пройти этот путь. Какие будут условия для развития проекта — никто сказать не может. А нам надо идти, т. к. это поможет навести порядок, т. е. выработать определенный алгоритм движения вперед. Если нет порядка — это хаос!
Василий Васильевич Мазурков, технический директор, «Киевавтоматика»
— Планируем создать филиалы по регионам Украины по поставке, изготовлению деревообрабатывающего оборудования, а также сервисному обслуживанию. Сегодня многие малые предприятия с трудом содержат одного или двух слесарей для сопровождения оборудования, которое в результате несвоевременного ремонта выходит из строя, что приводит к простоям.
Мы видим необходимость в создании мобильных ремонтных бригад, оснащенных необходимым оборудованием, запчастями и комплектующими. Такие специалисты могли бы оперативно и качественно выполнять профилактическое обслуживание и ремонт любого деревообрабатывающего оборудования независимо от того, где оно находится.
Я думаю, что благодаря координирующей работе УАДО многие вопросы, которые сегодня сложно решаются в отдельных регионах Украины, можно будет успешно решить.
Владислав Качайкин, директор ООО «Станкоднепр»
— Особых изменений мы не ждем. Поскольку всех операторов рынка знаем достаточно давно, а затрагиваемые вопросы не новы и актуальны. Все как обычно, будет больше общественной работы. Уверен — толк будет. Иначе не было смысла начинать. Будет и конкретная польза, причем для всей отрасли. Достаточно просмотреть первые вопросы, которые поднимает ассоциация.
1) Общая позиция относительно выставочной деятельности в Украине, по нашей теме — «Оборудование и инструмент для деревообрабатывающей и мебельной промышленности Украины».
2) Маркетинговые исследования и динамика развития рынка деревообрабатывающей и мебельной промышленности Украины.
3) Организация визита украинских мебельщиков и деревянщиков на выставку «Лигна +» в Германии с оказанием содействия в открытии виз, аренды гостиниц, проезда и т. д., включая собственный стенд ассоциации на выставке.
Дмитрий Вячеславович Давидовский, директор компании «Диос»
— О каких-либо моментальных изменениях говорить не приходится, но мы приняли решение о поддержке этого начинания в расчете на длительную перспективу и получение поступательных результатов.Мы не изобретаем ничего нового, а лишь идем по пути всех цивилизованных стран. Цели и задачи ассоциации, на наш взгляд, сформулированы правильно, и успех ее работы зависит от эффективности их реализации.
