АКТУАЛЬНІСТЬ РОЗВИТКУ ДОРОЖНЬОЇ МЕРЕЖІ ЛІСОВИХ ТЕРИТОРІЙ

СТАТЬЯ ИЗ РУБРИКИ: «ЛЕС И ЛЕСНАЯ ТЕХНИКА»


Коржов В. Л.,

Перший заступник директора з наукової роботи

УкрНДІгірліс, канд. техн. наук,

ст. наук. співроб., член-кореспондент ЛАНУ

Наявність оптимальної мережі лісових автодоріг певною мірою свідчить про цивілізованість держави, оскільки вони необхідні для виконання комплексу лісогосподарських і лісозаготівельних робіт. Проте на сьогоднішній день в Україні, незважаючи на раніше прийняті рішення та актуальність вирішення проблеми, ситуація з будівництвом лісових доріг вимагає суттєвого покращення. З метою її виправлення спеціалісти галузі спільно із заінтересованими організаціями розробляють «Концепцію Державної цільової економічної програми розвитку лісових автомобільних доріг на 2022–2026 роки».


The article describes the importance and relevance of the development of transport infrastructure in forest areas. Information on organizational and technical aspects of construction of forest roads in Ukraine, their main parameters and features of planning is given. Rational methods of their construction on mountain slopes are described and trends in the volume of road construction works in Ukrainian forests are presented. Existing problems and ways to solve them are highlighted.


Ліси є безцінним надбанням людства, яке надає засоби для існування мільярдів людей, допомагаючи досягненню екологічної стійкості, а також служать джерелом соціальних і духовних благ для народів, громад і націй. Світовою спільнотою декларуються вимоги стосовно зростання частки лісової продукції, одержуваної за рахунок ощадливого ведення лісового господарства. При цьому особливу увагу звернено на необхідність підтримки та збільшення лісового покриву, визначення та охорону природних лісів, поліпшення захисних функцій лісів, збереження їх продуктивних функцій та ролі в розвитку сільських територій і «зеленої» економіки, а також застосування раціональних методів заготівлі та використання деревини як екологічно безпечної та поновлюваної сировини, з урахуванням посилення ролі лісового сектора в пом’якшенні змін клімату.

Однак, на теперішній час, в лісах України загалом використовується значно менші обсяги щорічного приросту порівняно із європейськими державами. Це свідчить про недостатню інтенсивність лісокористування. Певною мірою такий стан пов’язаний з тим фактом, що виконання комплексу лісогосподарських і лісозаготівельних робіт із застосуванням сучасної техніки та природозберігаючих технологій вимагає наявності розвинутої дорожньої мережі лісових територій. За її відсутності в лісових масивах спостерігається розповсюдження трелювальних волоків, які є невід’ємною частиною організаційної структури транспорту лісу та, зазвичай, — осередками ґрунтової ерозії.

Розташування волоків на лісових територіях, методи їх влаштування та подальшої експлуатації, а також способи організації первинного транспортування деревини визначають лісівничу, екологічну й економічну ефективність технології розробки лісосік.

В Україні мережа лісових доріг є недостатньо розвинутою, густота її коливається залежно від лісорослинної зони (гірська, українське нечорнозем’я, полісся, лісостеп, степ) від 3,0 км/1000 га до 13,5 км/1000 га та є неоднорідною в розрізі областей. На густоту дорожньої мережі, крім менталітету та фінансових можливостей держави, впливають рельєфні та ґрунтово‑гідрологічні умови (гірські масиви, піщані арени, річища, болотисті ділянки). Так, у лісах Карпатського регіону вона становить 3,5–6 км/1000 га, при середньому значенні цього показника в гірських лісах Європи — 8–33 км/1000 га, що у 2–5 разів вище, ніж в Україні.

Відсутність належної транспортної інфраструктури на лісових територіях не дозволяє досягати ефективного використання всіх видів лісових ресурсів та забезпечувати високу продуктивність дороговартісної техніки, а також засобів, призначених для виконання заходів з охорони та захисту лісу. Тому на початку минулого десятиліття «Державною цільовою програмою «Ліси України» на 2010–2015 роки» передбачалися будівництво, реконструкція чи відновлення понад 1500 км лісових автомобільних доріг щорічно. Також у рамках Карпатської конвенції прийнято «Стратегічний план дій для впровадження Протоколу про стале управління лісами» (2014), в якому, поряд із іншими завданнями, передбачено завдання з покращення лісотранспортної інфраструктури. Це завдання включає в себе виконання заходів стосовно будівництва нових лісових автодоріг у гірських лісах, де це є необхідним, і покращення технічного стану наявних, а також оптимізації способів первинного транспортування деревини. Повною мірою воно стосується і рівнинних лісів.

Прийняття вищезгаданих документів пов’язано з тим, що від мережі лісових автодоріг та їх технічного стану істотно залежить ефективність лісової галузі, культура та якість виконання лісогосподарських робіт, а також можливість застосування сучасних систем лісових машин. При цьому, лісові автодороги мають значення не тільки для забезпечення процесів лісокористування, відновлення, охорони та захисту лісу, а й для загального розвитку регіону, створення нових робочих місць і покращення умов роботи та проживання населення. Наявність оптимальної мережі лісових автодоріг, певною мірою, свідчить про цивілізованість держави. Важливість удосконалення транспортної інфраструктури передбачено рядом таких чинних загальнодержавних документів: «Концепція національної екологічної політики України», «Концепція розвитку гірських територій українських Карпат», а також «Державна програма розвитку регіону українських Карпат», яка розроблена на виконання Указу Президента України «Про розвиток регіону українських Карпат» (№ 543/2019 від 22.07.2019 р). Також у нещодавно прийнятому Законі України «Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево‑букових лісах Карпатського регіону» (№ 249‑IX від 30.10.2019 р.) поставлено конкретні завдання про розширення до 2030 р. мережі лісових автодоріг з твердим покриттям у лісах регіону до 10 км/1000 га.

Необхідно відмітити, що останніми десятиліттями в лісовій галузі відбулися позитивні зрушення щодо будівництва лісових автодоріг, які розпочалися з виділенням у 2007 р. цільових коштів із державного бюджету. За цей період відбулося оснащення лісових підприємств сучасною дорожньо-будівельною технікою, підготовлено кваліфікований персонал як інженерно-технічних працівників, так робітників. І, що особливо важливо, освоєно сучасні методи будівництва лісових автодоріг у різних природно-виробничих умовах. Переважно будуються лісові автодороги ІІ і ІІІ типів, параметри яких характеризуються такими показниками: розрахункова швидкість руху — 20–40 км/ год, ширина земляного полотна — 4,0–4,5 м, ширина проїзної частини — 3,0–3,5 м, мінімальний радіус кривих в плані — 15–20 м (менші значення відносяться до доріг ІІІ типу), максимальні поздовжні ухили — 10…16 % (більші значення характерні для гірських умов). У багатьох випадках при будівництві таких доріг застосовуються принципи ландшафтного планування їх трас, що дозволяє забезпечувати вписування елементів дороги в рельєф місцевості, не знижуючи цінність самих ландшафтів (рис. 1).

 

 Рис. 1. Лісова автодорога прокладена із застосуванням принципу ландшафтного планування

Для забезпечення цілорічного використання лісових автодоріг зазвичай влаштовується двошаровий дорожній одяг нежорсткого типу із використанням гравію, рідше щебеню, ґрунтогравійних чи ґрунтощебеневих сумішей, а також відходів промислових виробництв (рис. 2). Основними видами водопропускних споруд є круглі труби (металеві чи залізобетонні) й однопрогінні мости різних конструкцій і застосовуваних будівельних матеріалів (рис. 3, рис. 4). Дорожньо-будівельні роботи проводяться як підрядним методом, так і силами лісових підприємств, які переважно здійснюють будівництво лісових доріг за власні кошти. За умови будівництва за бюджетні кошти переважно залучаються, із застосуванням тендерних процедур, будівельні організації різних форм власності та відомчої підпорядкованості. Головними умовами залучення їх до роботи є наявність сучасної техніки та кваліфікованих працівників, а також досвід роботи будівництва лісових автодоріг, які мають свої особливості.


Рис. 2. Загальний вигляд новозбудованих автодоріг у рівнинних і гірських умовах

 

Рис. 3. Будівництво залізобетонного моста в ДП «Вигодське лісове господарство»

 

Рис. 4. Будівництво комбінованого моста з дерев’яною підпірною стінкою в ДП «Осмолодське лісове господарство»

Для прикладу, попервах для виконання дорожньо-будівельних робіт у складних гірських умовах залучались австрійські підрядники, з їхніми висококваліфікованими фахівцями та сучасною технікою. Таке рішення приймалось у зв’язку з тим, що Австрія є розвиненою лісопромисловою країною, ліси якої розташовані переважно на гірських схилах Альп і де вже створено оптимальну мережу лісових доріг (3,5– 7 км на 100 га), що в 5–8 разів більше, ніж в українських Карпатах. Таке рішення дозволило перейняти наявний досвід австрійських фахівців і забезпечити його застосування в Україні. Крім того, було організовано ряд навчань для українських працівників (як робітників, так і інженерів та управлінців), які займаються будівництвом лісових автодоріг. Для цього залучалися фахівці Держлісагентства, Національного лісотехнічного університету України та УкрНДІгірліс (головної галузевої організації з питань лісотранспорту). На рис. 5 показано робочий момент виїзного заняття в ДП «Надвірнянське лісове господарство» з головними інженерами лісових підприємств центральної України. Активну роль у цьому питанні відігравав Карпатський регіональний навчальний центр «Укрцентркадриліс» (м. Івано-Франківськ), на базі якого проведено більшість занять.

 

Рис. 5. Робочий момент виїзного заняття з вивчення сучасних методів будівництва лісових автодоріг

Враховуючи специфіку будівництва лісових автодоріг (низька капітальність, розкиданість на значних площах і віддаленість від населених пунктів), у більшості випадків основні роботи з улаштування земляного полотна та водовідводу виконують із застосуванням однієї землерийної машини — сучасного екскаватора, який здійснює весь комплекс вищезгаданих робіт. А в окремих випадках в умовах гірської чи пересіченої місцевості — і транспортування деревини із розрубаної під дорогу просіки.

Технологія виконання робіт така. Екскаватор, рухаючись по готовій ділянці земляного полотна, за допомогою стріли транспортує дерева на відстань 30–80 м вздовж дороги і вкладає їх чи в придорожні кювети (канави), чи на укоси земляного полотна (рис. 6). Застосування такого прийому дає змогу вирішувати одночасно три завдання: не потрібно прибирати сучки, гілля та верхівки дерев з траси дороги; екскаватор під час проходів ущільнює ґрунт своїми гусеницями; дерева укладають вздовж готової ділянки земляного полотна, по якому може проїхати лісовозний автомобіль для вивезення лісоматеріалів.

Рис. 6. Використання екскаватора в процесі будівництва лісової автодороги

Корчування пнів здійснюють ковшем екскаватора одночасно з виконанням землерийних робіт, пов’язаних зі створенням виїмок, напіввиїмок чи малих насипів. Викорчовані пні вкладаються в основу насипу, що, певною мірою, придає йому стійкість проти сповзання. Під час прокладання земляного полотна екскаватор не тільки риє та перекидає ґрунт у потрібне місце, але й, за необхідності влаштування насипів, переміщує його в ковші в поздовжньому напрямку на невеликі віддалі. Одночасно з улаштуванням виїмок і насипів вирішуються питання забезпечення поздовжнього водовідводу, тобто викопуються канави чи кювети. Ковшем екскаватора також вирівнюють і ущільнюють укоси насипів і виїмок земляного полотна, таким чином здійснюючи профілювання поверхні земляного полотна. Для згаданих вище робіт зазвичай використовують змінні ковші.

Необхідно зазначити ще одну особливість прокладання земляного полотна на схилах. У процесі роботи екскаватором не просто здійснюється переміщення ґрунту в поперечному чи поздовжньому напрямку для відсипання елементів земляного полотна. Виконується більш складне завдання, яке полягає в тому, що ґрунт з гіршими фізико-механічними властивостями укладають у тіло насипу. А ґрунт з включеннями кам’яних матеріалів відсипається у верхній шар земляного полотна. Використання такого технологічного прийому дає змогу підвищувати якість земляного полотна, чим досягається покращення експлуатаційних властивостей дороги загалом. Вигляд ділянок земляного полотна, прокладених із застосуванням лише екскаватора, наведено на рис. 7. За допомогою екскаватора також виконують роботи зі влаштування поперечного водовідводу: викопують котловани в місцях будівництва мостів чи водопропускних труб, укладають їх елементи, засипають їх ґрунтом, а також укріплюють вхідні та вихідні оголовки накидкою із бутового каменя. Застосування описаного методу будівництва дає змогу забезпечити якість дорожньо-будівельних робіт за мінімального впливу на лісове середовище, зниження їх трудомісткості, високу продуктивність праці й істотне зменшення кількості застосовуваних машин і механізмів.

Рис. 7. Земляне полотно лісових автодоріг

Найбільші обсяги будівництва лісових автодоріг характерні для першої половини минулого десятиліття. Для прикладу, у 2013 р. підприємствами лісової галузі України було збудовано понад 1100 км лісових автодоріг, у тому числі в Карпатському регіоні — понад 300 км. Динаміка обсягів дорожнього будівництва в лісових масивах за період з 2007 по 2019 рр., яка наведена на рис. 8, характеризується спадами та підйомами.

Рис. 8. Обсяги будівництва лісових автодоріг в Україні

Останніми роками спостерігається тенденція різкого зменшення обсягів будівництва доріг. Крім того, до цього часу не вирішено питання налагодження ефективного обліку наявних лісових автодоріг та шляхів фінансування будівництва нових. Застосовувані нормативні документи щодо їх проєктування, які розроблені в минулому столітті та не враховують сучасних аспектів, вимагають внесення змін. Практично відсутні затверджені в установленому порядку галузеві будівельні норми, які мали б регламентувати процеси вишукування, проєктування, будівництва та приймання в експлуатацію лісових автодоріг з урахуванням особливостей лісотранспорту та сучасних тенденцій його розвитку.

Для вирішення згаданих проблем Держлісагентством України прийнято рішення щодо створення робочої групи за участі відповідальних працівників Держлісагентства, ВО «Укрдержліспроект», УкрНДІгірліс, НЛТУ України, ДП «ДерждорНДІ», лісових підприємств і помічника-консультанта народного депутата.

Її завданням є підготовка «Концепції Державної цільової економічної програми розвитку лісових автомобільних доріг на 2022– 2026 роки», яка має бути затверджена на урядовому рівні.

Рекламодатели

Партнёры

Новостная рассылка

Будьте в курсе наших последних новостей. Оформите бесплатно персональную новостную рассылку.