Ми на багато чого не відважуємося не тому,
що тяжко у вирішенні, дії важкі тому, що ми
на них не відважуємося.
Сенека Луцій (молодший),
одноліток Ісуса, римський філософ
Анатолій Іванович Сабадир,
Заслужений лісовод України,
незалежний експерт, технолог
Лісовий сектор економіки України, який впродовж ХХ сторіччя служив зразком не лише в межах СРСР і РЕВ, упродовж останнього десятиріччя вперто підштовхують до катастрофи. Та цинізм і зухвалість влади впродовж останніх трьох років ведуть до наслідків таких саме жахливих, як і війна на Сході. Зухвало адміністративно нищаться рештки кадрового потенціалу, без загальнодержавної підтримки лишається близько третини лісів України, які кинуті на терези: шкідникам з хворобами чи масовим пожежам. Під загрозою знищення результати праці 10 лісівничих поколінь. Постає пряма загроза відновлення таких негативних явищ, як пилові бурі та катастрофічні засухи…
Залишаеться уповати на Вищий Розум, відштовхуючись від сумного «Все минає» на зовнішньому та «Мине і це» — на внутрішньому надписі кільця Соломона. Закон гуманності Всесвіту спрацює. І постане питання виправлення злочинних дій та помилок.
Водночас ситуацію ускладнюють глобальні зміни клімату та загроза продовольчій безпеці в планетарному масштабі. Територія України знову в турбулентності світового вихору… Нам розпочинати, а прийдешнім поколінням продовжувати довготерміновий процес змін у природокористуванні. Понад півсторіччя в Україні опрацьовувалися моделі покращання стійкості та продуктивності лісів. Але час вимагає нових наукових і технологічних рішень. Комерціалізація лісівництва вимагає зміни ідеології щодо цільового вирощування деревостанів із заданими параметрами, біологічно стійких, високопродуктивних. При цьому, зважити на всі прорахунки попередників, допущені, принаймні, впродовж 150 останніх років.
Надаю узагальнені показники десятків установ, Економічної Комісії ЄС, відповідних підрозділів ФАО та із власних архівів. З подякою сприйму додаткові пропозиції та фахові зауваження. Принципово важливо розпочати такий діалог.
За умови домінування зазначених у тезах вимог і принципів ми зможемо розв’язати найскладніші завдання. А проблема забезпечення енергетичних потреб держави за рахунок відновлюваних енергоносіїв є саме такою. Нам належить визначитися зі значним переліком термінів щодо лісової рослинності як потенційного джерела паливної біомаси та сировини для інших галузей. Розгляд пропонується досить незвичний.
На території 10 країн, найбагатших лісами, зростає 2/3 лісів планети
|
Російська Федерація
|
809 млн га
|
|
Бразілія
|
478 млн га
|
|
Канада
|
310 млн га
|
|
США
|
303 млн га
|
|
Китай
|
197 млн га
|
|
Австралія
|
164 млн га
|
|
Демократична Республіка Конго
|
134 млн га
|
|
Індонезія
|
88 млн га
|
|
Перу
|
69 млн га
|
|
Індія
|
68 млн га
|
|
Інші
|
1333 млн га
|
Площа лісової рослинності на нашій планеті — майже 4,7 млрд га, що складає понад 30% загальної площі суші.
На одного жителя Землі припадає 0,62 галісової рослинності (в Україні — 0,224 га на 1 особу).
У 64 країнах, де проживає 2 млрд населення, на одного жителя припадає 0,1 га.
7 країн зовсім не мають лісів.
У 57 країнах ліси займають 10% їх земельних площ.
На території 10 країн, найбагатших лісами, зростає 2/3 лісів світу.
Щорічно на планеті зникає близько 13 млн га лісів. Найбільші втрати лісів на таких континентах: Африка, Південна та Північна Америка, Океанія. Сахара, де колись буяла рослинність і вирувало життя, зпустелена на 8,6 млн км² (це 13 територій України!) і щорічно посувається на південь до 6 км, по всій екваторіальній площині, від Єгипту до Атлантики.
Розпочата в кінці 1980-х рр. передача частини лісів у приватну власність у країнах з перехідною економікою (колишній СРСР і РЕВ) призвела до різкого зростання вирубування лісів, оскільки власник бачив у них, перш за все, джерело прибутку. Знадобився час і законодавче втручання у врегулювання процесів. Масова приватизація та реституція могли призвести до виникнення від 2,5 до 3 млн дрібних лісовласників, які, по суті, не здатні професійно господарювати в таких наділах. Польща, наш сусід, пішла шляхом викупу державою не лише рестуційованих, але і низькопродуктивних земель сільськогосподарського призначення. В Австрії державна лісова служба спільно з екологами надає приписи і навіть примусово проводить рубки догляду у приватному наділі. Здорове довкілля та раціональне використання ресурсів домінують у соціумі. То є нормою.
У середині 1990-х рр. Європейська Економічна Комісія (див. доповідь 1997 р.) ставила за мету у 2010 р. покривати до 50% енергетичних потреб за рахунок відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), у т. ч. 12% — від залучення деревини. Досвід розпочатої роботи змусив принципово коригувати показники.
Характеристики лісових ресурсів планети та країн з найбільшою площею лісу
|
№ з/п
|
Держава
|
Площа суші
|
Ліси та інші
лісові землі |
Ліси
|
Населення, млн осіб
|
Запас деревини
на корені, млрд м³ |
Середній запас на 1 га лісу, м ³
|
Примітки
|
|||||
|
усього, тис. га
|
на 1 особу, га
|
усього, тис. га
|
на 1 особу, га
|
усього, тис. га
|
У% до площі суші
|
на 1 особу, га
|
усього
|
на 1 особу, м ³
|
|||||
|
1
|
Австрія
|
8,252
|
0,962
|
3924
|
0,457
|
3840
|
46,5
|
0,448
|
8,58
|
1,16
|
135,2
|
302,1
|
|
|
2
|
Німеччина
|
34,613
|
0,421
|
10740
|
0,131
|
10740
|
31,0
|
0,131
|
82,16
|
3,4
|
41,383
|
316,6
|
|
|
3
|
Франція
|
54,148
|
0,839
|
16989
|
0,263
|
1156
|
28,0
|
0,235
|
64,51
|
2,9
|
44,954
|
191,3
|
|
|
4
|
Фінляндія
|
30,454
|
5,567
|
22768
|
4,162
|
21883
|
71,9
|
4,001
|
5,47
|
2,38
|
435,1
|
108,8
|
|
|
5
|
Швеція
|
40,843
|
4,151
|
30259
|
3,075
|
27264
|
66,8
|
2,771
|
9,84
|
3,4
|
345,53
|
124,7
|
|
|
6
|
Італія
|
29,412
|
0,458
|
10842
|
0,179
|
9857
|
33,5
|
0,162
|
60,66
|
1,4
|
23,079
|
142,0
|
|
|
7
|
Туреччина
|
76,729
|
0,974
|
20713
|
0,263
|
9954
|
13,0
|
0,126
|
78,74
|
1,55
|
19,685
|
155,7
|
|
|
8
|
Канада
|
921,543
|
26,217
|
417584
|
11,880
|
244571
|
26,5
|
6,958
|
35,15
|
20,0
|
568,99
|
81,8
|
45,3%
Л ПЛЗ |
|
9
|
США
|
915,941
|
2,819
|
298135
|
0,918
|
217333
|
23,7
|
0,669
|
324,9
|
47,0
|
144,66
|
216,3
|
|
|
10
|
Литва
|
6,267
|
2,184
|
2056
|
0,716
|
1978
|
31,6
|
0,689
|
2,87
|
0,52
|
181,18
|
262,9
|
|
|
11
|
Польща
|
30,435
|
0,792
|
8942
|
0,233
|
8942
|
29,4
|
0,233
|
38,44
|
2,6
|
67,638
|
290,8
|
|
|
12
|
Білорусь
|
20,285
|
2,135
|
8936
|
0,941
|
7865
|
38,4
|
0,828
|
9,5
|
1,9
|
200,0
|
241,6
|
|
|
13
|
Росія
|
1637,733
|
11,156
|
886538
|
6,039
|
816538
|
49,9
|
5,562
|
146,8
|
82,0
|
558,58
|
100,4
|
|
|
14
|
Україна
|
57,936
|
1,365
|
9494
|
0,224
|
9458
|
16,3
|
0,223
|
42,45
|
2,2
|
51,826
|
232,6
|
|
|
15
|
Румунія
|
22,950
|
1,161
|
6680
|
0,338
|
6301
|
29,1
|
0,319
|
19,76
|
2,0
|
101,21
|
317,4
|
|
|
16
|
Чехія
|
7,728
|
0,733
|
2630
|
0,249
|
2630
|
34
|
0,249
|
10,55
|
0,8
|
75,829
|
304,2
|
|
|
17
|
Японія
|
36,460
|
0,287
|
25146
|
0,198
|
24084
|
66,0
|
0,190
|
126,96
|
3,48
|
27,41
|
144,5
|
|
Низький рівень лісистості території України — 15,7%
Лісистість у різних природних зонах має значні відмінності й не досягає оптимального рівня, за якого ліси найпозитивніше впливають на клімат, ґрунти, водні ресурси, протидіють ерозійним процесам, а також забезпечують одержання більшої кількості деревини.
Ліси зростають у трьох природно-кліматичних зонах рівнинної частини та в Карпатах і гірських районах Криму, які мають різкі відмінності щодо умов зростання. Окрім того, у Степовій та Лісостеповій зонах України маємо єдину в Європі пустелю та дві напівпустелі.
Ліси в Україні виконують, насамперед, екологічні функції та понад 50% деревостанів мають обмежене експлуатаційне значення.
Період лісогосподарського виробництва — найтриваліший з усіх відомих у рослинництві: 60–100 і більше років. Винятком, на всіх континентах, є плантаційне вирощування горіхоплідних (горіхи волоські та інші горіхоплідні, кокоси), а також технічних (дуб корковий, каучуконоси) культур. В Україні більше половини лісів країни створені штучно та потребують посиленого догляду, охорони та захисту.
Історичні довідки щодо лісистості України: вплив цукровиробництва та виготовлення поташу на знищення лісів
Розпочинаючи із XIV ст., непоправної шкоди лісам завдають «буди» (поташні заводи), «гути» (скловиробництво), «рудні» (плавильні металу з болотної руди), «бурти» (виробництво селітри для забезпечення порохом). Назви виробництв з тих часів перейшли в назви населених пунктів на знеліснених територіях… Архіви засвідчують контракт магната М. Калиновського (маєтки Уманьщини) щодо вироблення 17400 ц поташу. Використано близько 2,7 млн м³ деревини. Через чотири роки — поставка в порт м. Гданськ 100 ластей (120 т) вартістю 900 злотих за 1 тонну. Влада Великого князівства Литовського, під протекторатом якого була тогочасна Україна, приймає перші регуляторні акти з метою зменшення шкоди землям та рікам. Але стихійний бізнес за всіх часів вдало обходить закон.
Нагальна необхідність забезпечення військової спроможності спонукає молодого Петра Романова, Царя всея Русі, на жорсткі дії по захисту казенних інтересів. Шибениця за поруби у високостовбурних лісах та водоохоронних зонах (500 сажень від берега р. Дніпро, р. Десна та 300 сажень біля річок, таких як Ірпінь, Горинь, Сейм в умовах сьогоднішньої України — «не взирая на чины и звания»), вирвані ніздрі та палене залізом клеймо на голові за самовільні зруби в лісах досить надовго зупинили зухвалість безконтрольних зрубів. Це дає підставу вважати 1705 р. початком регульованого лісокористування, введенням казенного «держзамовлення». Впродовж 1718–1721 рр. з України поставлено в Петербурзький та Ризький порти 798 т поташу та 2038 бочок смольчуги (для обробки днищ кораблів). З 1723 р. Сенат регулює виробництво та поставку таких важливих продуктів шляхом залучення командування Охтирського та Малоросійського полків (як «воєнпреди» за радянських часів).
Через п’ять колін правонаступників Романових, під впливом «освіченого Заходу», новонароджені власники великого капіталу завдають вирішального удару по Лісу. Модне серед землевласників і надприбуткове цукровиробництво та винокуріння вимагають палива — деревного вугілля та земельних площ під буряки. За сторіччя території колишніх Чернігівської, Харківської, Київської, Подільської, Катеринославської губерній втратять мільйони тонн родючого шару ґрунту, отримають яруги на зразок Канівських, а південним сходом країни прокотяться 15 засух. А з часу заборони язичництва з Гайбогом, покровителем лісів, за даними П. Г. Вакулюка, площа лісів у межах сучасної України зменшилася з 27 млн га до вищезазначених 10.
Зміна лісистості України в XVII — на початку XX ст.
|
Губернія
|
Лісистість,%
|
||||
|
|
1696 р.
|
1796 р.
|
1861 р.
|
1887 р.
|
1914 р.
|
|
Волинська
|
–
|
43,7
|
40,5
|
23,4
|
25,4
|
|
Катеринославська
|
–
|
1,7
|
1,5
|
2,1
|
3,7
|
|
Київська
|
30,1
|
24,5
|
23,8
|
18,2
|
15,1
|
|
Подільська
|
–
|
14,5
|
14,2
|
11,7
|
9,5
|
|
Полтавська
|
25,6
|
17,2
|
8,5
|
5,9
|
5,0
|
|
Таврійська
|
–
|
6,0
|
5,5
|
4,8
|
5,3
|
|
Харківська
|
20,5
|
11,5
|
12,4
|
9,5
|
8,1
|
|
Херсонська
|
–
|
1,6
|
1,4
|
1,2
|
1,7
|
|
Чернігівська
|
35,5
|
24,7
|
19,3
|
21,0
|
14,9
|
|
РАЗОМ
|
–
|
16,2
|
14,2
|
10,7
|
9,8
|
ЗАГАЛЬНІ ДАНІ ПРО ЛІСОВИЙ ФОНД УКРАЇНИ
|
Адміністративно-територіальна
одиниця
|
Загальна площа території,
кв. км
|
Загальна
площа земель лісового фонду, тис. га
|
Вкриті лісовою рослинністю землі
|
Лісистість,
%
|
|
|
тис. га
|
% від загальної площі земель лісового фонду
|
||||
|
АР Крим
|
26,1
|
330,7
|
276,3
|
83,6
|
10,6
|
|
Вінницька
|
26,5
|
368,6
|
351,4
|
95,3
|
13,3
|
|
Волинська
|
20,2
|
702,5
|
632,4
|
90
|
31,2
|
|
Дніпропетровська
|
31,9
|
197,1
|
152,8
|
77,5
|
4,8
|
|
Донецька
|
26,5
|
213,9
|
185,5
|
86,7
|
7
|
|
Житомирська
|
29,9
|
1096,4
|
989
|
90,2
|
33
|
|
Закарпатська
|
12,8
|
695,8
|
652,9
|
93,8
|
51,2
|
|
Запорізька
|
27,2
|
125,2
|
105,4
|
84,2
|
3,9
|
|
Івано-Франківська
|
13,9
|
625,9
|
576,7
|
92,1
|
41,4
|
|
Київська
|
28,1
|
731,5
|
600,9
|
82,1
|
21,4
|
|
Кіровоградська
|
24,6
|
175,1
|
158,8
|
90,7
|
6,5
|
|
Луганська
|
26,7
|
362,2
|
282,9
|
78,1
|
10,6
|
|
Львівська
|
21,8
|
682,8
|
626,4
|
91,7
|
28,7
|
|
Миколаївська
|
24,6
|
134,8
|
94,9
|
70,4
|
3,9
|
|
Одеська
|
33,3
|
259,8
|
195,3
|
75,2
|
5,9
|
|
Полтавська
|
26,8
|
271,5
|
236,2
|
87
|
8,2
|
|
Рівненська
|
20,1
|
849,8
|
731,7
|
86,1
|
36,5
|
|
Сумська
|
23,8
|
442,8
|
403,8
|
91,2
|
16,9
|
|
Тернопільська
|
13,8
|
207,8
|
192,4
|
92,3
|
13,9
|
|
Харківська
|
31,4
|
415,5
|
372,7
|
89,7
|
11,9
|
|
Херсонська
|
28,5
|
217,2
|
132,4
|
61
|
4,7
|
|
Хмельницька
|
20,6
|
283,8
|
262,7
|
92,6
|
12,7
|
|
Черкаська
|
20,9
|
345,8
|
319,3
|
92,3
|
15,3
|
|
Чернівецька
|
8,1
|
261,8
|
237,8
|
90,8
|
29,4
|
|
Чернігівська
|
31,9
|
713,4
|
656,6
|
92
|
20,6
|
|
м. Київ
|
0,8
|
35,8
|
31,3
|
87,4
|
37,4
|
|
м. Севастополь
|
0,9
|
37,8
|
32,4
|
85,7
|
36
|
|
РАЗОМ
|
603,7
|
10785,3
|
9490,9
|
88
|
15,7
|
Обсяги заготівлі деревини в лісах, підпорядкованих Держлісагентству
|
Управління
|
Рубки головного користування (фактично) за 12 місяців 2015 р., тис. м³
|
||||||
|
Заготовлено всього
|
У тому числі
|
||||||
|
лісоматеріали круглі
|
% від заготівлі
|
технічна сировина
|
% від заготівлі
|
дрова паливні
|
% від заготівлі
|
||
|
Полісся
|
|||||||
|
Волинське
|
668,8
|
560,2
|
83,8
|
82,7
|
12,4
|
25,9
|
3,9
|
|
Рівненське
|
677,1
|
556,1
|
82,1
|
84,3
|
12,4
|
36,8
|
5,4
|
|
Житомирське
|
1264,7
|
871,7
|
68,9
|
164,5
|
13,0
|
228,5
|
18,1
|
|
Чернігівське
|
696,2
|
520,9
|
74,8
|
75,8
|
10,9
|
99,6
|
14,3
|
|
По регіону
|
3306,8
|
2508,8
|
75,9
|
407,2
|
12,3
|
390,8
|
11,8
|
|
Лісостеп
|
|||||||
|
Київське
|
590,9
|
343,4
|
58,1
|
141,9
|
24,0
|
105,6
|
17,9
|
|
Вінницьке
|
314,3
|
130,0
|
41,4
|
96,8
|
30,8
|
87,4
|
27,8
|
|
Полтавське
|
85,4
|
43,9
|
51,4
|
23,3
|
27,3
|
18,2
|
21,4
|
|
Сумське
|
424,2
|
282,5
|
66,6
|
44,0
|
10,4
|
97,6
|
23,0
|
|
Тернопільське
|
130,9
|
47,9
|
36,6
|
74,2
|
56,7
|
8,8
|
6,7
|
|
Харківське
|
53,8
|
20,5
|
38,1
|
20,9
|
38,9
|
12,4
|
23,0
|
|
Хмельницьке
|
254,8
|
128,3
|
50,3
|
21,9
|
8,6
|
104,6
|
41,1
|
|
Черкаське
|
303,1
|
150,3
|
49,6
|
112,3
|
37,1
|
40,5
|
13,4
|
|
По регіону
|
2157,3
|
1146,7
|
53,2
|
535,4
|
24,8
|
475,2
|
22,0
|
|
Степ
|
|||||||
|
Кіровоградське
|
42,1
|
13,3
|
31,7
|
27,2
|
64,6
|
1,6
|
3,7
|
|
Луганське
|
24,7
|
7,4
|
29,8
|
4,7
|
19,0
|
12,6
|
51,1
|
|
Одеське
|
0,0
|
0,0
|
0,0
|
0,0
|
0,0
|
0,0
|
0,0
|
|
По регіону
|
66,8
|
20,7
|
31,0
|
31,9
|
47,8
|
14,2
|
21,2
|
|
Карпати
|
|||||||
|
Львівське
|
572,3
|
272,4
|
47,6
|
117,8
|
20,6
|
182,1
|
31,8
|
|
Закарпатське
|
422,4
|
205,3
|
48,6
|
99,7
|
23,6
|
117,5
|
27,8
|
|
Івано-Франківське
|
406,8
|
220,7
|
54,3
|
92,2
|
22,7
|
93,9
|
23,1
|
|
Чернівецьке
|
345,4
|
175,1
|
50,7
|
103,1
|
29,8
|
67,2
|
19,5
|
|
По регіону
|
1746,9
|
873,5
|
50,0
|
412,7
|
23,6
|
460,7
|
26,4
|
|
Усього по Комітету
|
7277,8
|
4549,7
|
62,5
|
1387,2
|
19,1
|
1340,8
|
18,4
|
|
Управління
|
Рубки формування та оздоровлення лісів (фактично) за 12 місяців 2015 р.
|
||||||
|
Заготовлено всього
|
У тому числі
|
||||||
|
лісоматеріали круглі
|
% від заготівлі
|
технічна сировина
|
% від заготівлі
|
дрова паливні
|
% від заготівлі
|
||
|
Полісся
|
|||||||
|
Волинське
|
376,4
|
184,0
|
48,9
|
128,4
|
34,1
|
64,0
|
17,0
|
|
Рівненське
|
753,9
|
365,8
|
48,5
|
183,9
|
24,4
|
204,2
|
27,1
|
|
Житомирське
|
1173,1
|
358,5
|
30,6
|
316,9
|
27,0
|
497,7
|
42,4
|
|
Чернігівське
|
302,9
|
92,1
|
30,4
|
78,0
|
25,7
|
132,9
|
43,9
|
|
Лісостеп
|
|||||||
|
Київське
|
787,6
|
158,1
|
20,1
|
283,7
|
36,0
|
345,7
|
43,9
|
|
Вінницьке
|
189,0
|
30,6
|
16,2
|
55,7
|
29,5
|
102,7
|
54,4
|
|
Полтавське
|
385,3
|
194,4
|
50,5
|
88,4
|
22,9
|
102,5
|
26,6
|
|
Сумське
|
296,6
|
96,4
|
32,5
|
41,2
|
13,9
|
159,0
|
53,6
|
|
Тернопільське
|
118,0
|
15,5
|
13,2
|
70,3
|
59,6
|
32,1
|
27,2
|
|
Харківське
|
372,7
|
103,2
|
27,7
|
125,0
|
33,6
|
144,4
|
38,7
|
|
Хмельницьке
|
286,8
|
81,2
|
28,3
|
27,7
|
9,7
|
177,9
|
62,0
|
|
Черкаське
|
344,3
|
87,6
|
25,4
|
156,9
|
45,6
|
99,8
|
29,0
|
|
Степ
|
|||||||
|
Кіровоградське
|
175,1
|
42,9
|
24,5
|
120,5
|
68,8
|
11,7
|
6,7
|
|
Луганське
|
143,3
|
11,7
|
8,1
|
51,2
|
35,7
|
80,5
|
56,2
|
|
Одеське
|
94,9
|
4,8
|
5,0
|
12,5
|
13,2
|
77,6
|
81,8
|
|
Дніпропетровське
|
66,9
|
1,6
|
2,3
|
5,2
|
7,7
|
60,2
|
89,9
|
|
Донецьке
|
79,5
|
11,3
|
14,2
|
36,0
|
45,3
|
32,2
|
40,5
|
|
Запорізьке
|
30,8
|
0,0
|
0,0
|
0,0
|
0,0
|
30,8
|
100,0
|
|
Миколаївське
|
36,1
|
1,4
|
3,9
|
2,5
|
6,9
|
32,2
|
89,3
|
|
Рескомліс АР Крим
|
0,0
|
0,0
|
0,0
|
0,0
|
0,0
|
0,0
|
0,0
|
|
Херсонське
|
71,1
|
1,5
|
2,2
|
3,6
|
5,0
|
66,0
|
92,8
|
|
Карпати
|
|||||||
|
Львівське
|
420,4
|
141,8
|
33,7
|
112,2
|
26,7
|
166,4
|
39,6
|
|
Закарпатське
|
980,0
|
347,7
|
35,5
|
272,8
|
27,8
|
359,5
|
36,7
|
|
Івано-Франківське
|
588,3
|
289,1
|
49,1
|
185,0
|
31,4
|
114,3
|
19,4
|
|
Чернівецьке
|
265,3
|
80,4
|
30,3
|
83,3
|
31,4
|
101,7
|
38,3
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Усього по Комітету
|
8338,2
|
2701,4
|
32,4
|
2440,9
|
29,3
|
3195,9
|
38,3
|
|
Усього РГК і РД
|
15616,0
|
7251,2
|
46,4
|
3828,1
|
24,5
|
4536,8
|
29,1
|
Що лишається
Станом на 1981 р. структура лісів виглядала таким чином: молодняки 45,5%; середньовікові 37,7%; пристигаючі 10,1%; стиглі та перестійні 6,7%.
Вікова структура лісів історично склалася під впливом заліснення великих площ зрубів у післявоєнний період, створення нових лісів на значних площах у 50–70-х роках минулого століття. У результаті на теперішній час найбільшу питому вагу в насадженнях мають середньовікові деревостани — 45%. Середній вік лісів становить понад 55 років, відбувається поступове старіння лісів, що вимагає системного догляду та витрат на захист від хвороб і шкідників, з метою недопущення погіршення їх санітарного стану. Однак необхідно визнати, що вчергове в Європі, із середини 1990-х років, розвиваються негативні тенденції ослаблення біологічної стійкості деревостанів (близько 20% мають хворі або сильно ослаблені крони дерев). У Поліссі, особливо західному, спостерігається стійка тенденція масового розвитку стовбурних шкідників, що викликає всихання дерев і дуже швидку втрату технічних властивостей деревини. Явище транскордонне, притаманне лісам Польщі, Литви, України та Білорусі.
Що можна зробити?
Змінити погляд на ведення лісогосподарської діяльності у найближчі десятиріччя. Навести лад у питанні заповідних територій та всіх інших категоріях земель із особливим статусом. Одночасно вжити невідкладних заходів щодо комерційного лісовирощування. Забезпечити це законодавчо та нормативно врегулювати технологічні аспекти.
Ретельно проаналізувати сучасний стан вирощування енергетичних рослин, особливо на землях аграрного призначення та водоохоронних територіях, торфовищах і в меліофонді. То є сучасний «Клондайк» — за умови цивілізованого користування під наглядом громад.
Оцінка наявних ресурсів
Впродовж 50 років стовбурний запас деревини зріс на 1 млрд 232 млн м³, або у 2,3 разу.
Питома складова областей, території яких постраждали внаслідок забруднення радіонуклідами після аварії на ЧАЕС, сягає понад 2 млн га і має бути найефективніше використана. Для цього необхідно створити більш сприятливі інвестиційні умови. Розміщення там величезних за площею сонячних електростанцій не суперечить інтенсифікації лісовирощування.
Висновки
