Стиранівський О. А.,
канд. техн. наук, доцент, завідувач кафедри лісових машин НЛТУ України
Коржов В. Л.,
канд. техн. наук, ст. наук. співроб., перший заступник директора з наукової роботи УкрНДІгірліс
Національний лісотехнічний університет України (НЛТУ України) — єдиний в Україні багаторівневий поліфункціональний заклад вищої освіти лісотехнічного профілю, який готує фахівців для лісового комплексу України та суміжних галузей. За роки своєї історії університет перетворився у визнаний центр лісотехнічної освіти і науки, який активно інтегрується в європейську та світову освітні системи. Зараз тут здобувають освіту близько трьох тисяч студентів. На 29 кафедрах університету працюють понад 50 докторів, професорів та близько 200 кандидатів наук, доцентів. Серед них — академік НАН України, заслужені діячі науки і техніки України, заслужені працівники освіти України, лауреати державних премій України та Міжнародної премії Міжнародної спілки лісових дослідницьких організацій.
Annotation
Leading University’s department — the Forest Machines Department was originates from Land and Water Timber Transport Department and formed simultaneously with Lviv Forestry Institute foundation in 1945. This year May 28–30 UNFU hosted International Scientific Conference Forest Engineering: New Techniques, Technology and Environment dedicated to 75th anniversary of Forest Machines Department.
НЛТУ України має широке міжнародне визнання як університет екологічного спрямування, гаслом якого є: “AD NATURAM VIVERE DISCIMUS” — «Вчимосяжитивгармоніїзприродою». Університет є членом всесвітньо відомої Міжнародної спілки лісових дослідницьких організацій (IUFRO) і перший серед закладів вищої освіти постсоціалістичних країн прийнятий в члени авторитетної міжнародної організації — Академічної мережі європейської лісової освіти (Sіlvа Network). Налагоджено співпрацю з навчальними закладами та науковими установами 32 країн Європи, Америки, Австралії та Азії. В університеті сформувалися відомі наукові школи з проблем: підвищення продуктивності та біологічної стійкості лісових екосистем; екологоневиснажливих та екологозберігаючих технологій лісопромислового виробництва; абразивної обробки деревини та підвищення стійкості дереворізального інструменту; основ автоматизованих технологій і управління складними виробничими системами лісопромислового комплексу; еколого-економічних засад лісокористування та охорони довкілля. Спільно з Лондонським університетом та Інститутом молекулярної біології та генетики НАН України створено науково‑дослідну лабораторію молекулярно-генетичних маркерів із сучасним обладнанням, яка є унікальною для вишів і наукових установ лісового профілю.
Основою університету є чотири Навчально-наукові інститути: Інститут лісового і садово‑паркового господарства; Інститут інженерної механіки, автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій; Інститут деревооброблювальних технологій і дизайну; Інститут екологічної економіки і менеджменту, а також центр доуніверситетської та післядипломної освіти, який включає підготовче відділення, курси для підготовки до вступу в університет, Малу лісову академію, курси підвищення кваліфікації та перепідготовки фахівців. До структури університету входять також Технологічний коледж (м. Львів), Закарпатський лісотехнічний коледж (м. Хуст), Природничо-технічний ліцей, природний заповідник «Розточчя», навчально-виробничий лісокомбінат, Державний ботанічний сад, навчально-консультаційний центр у Закарпатті, навчально-наукова лісоекологічна лабораторія в Шацьку Волинської області та два навчально-наукові екологічні стаціонари.
Однією із провідних кафедр університету є кафедра лісових машин зі своєю 75‑річною історією діяльності, що бере початок від кафедри сухопутного та водного транспорту лісу, яку утворено одночасно із заснуванням Львівського лісотехнічного інституту в 1945 р. Першим завідувачем кафедри став тодішній директор лісотехнічного інституту — доцент Гарузов В. І. У 1955 р. кафедру очолив доцент Гастєв Б. Г. Невдовзі він успішно захистив докторську дисертацію і став першим доктором технічних наук у галузі транспорту лісу на теренах колишнього Радянського Союзу. За його ініціативою на кафедрі було створено наукову школу динаміки лісотранспортних машин, яка знайшла широке визнання в науковому світі. Під безпосереднім керівництвам проф. Гастєва Б. Г. було захищено понад 10 кандидатських дисертацій (рис. 1).
Рис. 1. Професор Гастєв Б. Г. зі своїми учнями, які стали докторами наук, професорами
З 1969 р. до 1985 р. кафедру очолював його учень — проф. Гайдар М. О. У 1972 р. проф. Гайдар М. О. видав перший ґрунтовний навчальний посібник українською мовою «Проектування лісовозних автомобільних доріг». У співавторстві з тодішніми заступником директора Івано- Франківського ПКТІ, канд. техн. наук Коржовим В. Л. і доцентом кафедри транспорту лісу Медведем С. Й. було розроблено «Інструкцію з проектування та будівництва лісових доріг у гірських умовах Карпат», яка актуальна та використовується під час проєктування лісових доріг і донині.
З 1981 по 1983 рр. творчим колективом кафедри у складі Адамовського М. Г. (тепер проректор НЛТУ), Библюка Н. І. (колишній завідувач кафедри), Бойка А. А. (тепер доцент кафедри) під керівництвом Білика Б. В. (колишній професор кафедри) розроблено та впроваджено математичне забезпечення системи автоматизованого проєктування самохідних сільськогосподарських машин. Того часу під керівництвом проф. Библюка Н. І. були виконані унікальні експериментальні дослідження характеристик стовбурної деревини на спеціально створеному стенді (рис. 2).
Рис. 2. Експериментальні дослідження характеристик стовбурної деревини на спеціально створеному стенді
Кінцевою метою цих досліджень було розроблення методології імітаційного моделювання та розрахунку процесів руху колісних лісотранспортних засобів. Для цього було розроблено та апробовано (під час випробовування нових взірців малогабаритних трелювальних тракторів, машин для внесення міндобрив і автобусів ЛАЗ) вимірювальну апаратуру, алгоритми та програми розрахунку експлуатаційних показників.
Протягом короткого періоду часу (1986–1988 рр.) кафедра під керівництвом доц. Ковтуна Й. П. продовжує започатковані раніше дослідження. З 1994 до 2015 рр. кафедру очолює проф. Библюк Н. І. Починаючи з 1994 р. кафедра під його керівництвом розгорнула пошукові досліджування з екологічних проблем лісотранспорту в Карпатах. Це стало підставою для формування нового наукового напряму — екологічних технологій лісоексплуатації (рис. 3).
Рис. 3. ПолігоннідослідженняспільнозУкрНДІгірлісособливостейпроцесуколієутворенняпритрелюваннідеревинивгірськихлісах
Водночас на кафедрі розроблено розрахункові моделі, математичне забезпечення та комп’ютерні програми (у середовищі Delphi) для імітаційного моделювання руху лісових машин. У цей час відбуваються захисти кандидатських дисертацій викладачами кафедри Борисом М. М. (2008), Герисом М. І. (2010), Шевченко Н. В. (2012), а у 2019 р. — докторської дисертації доц. Мачугою О. С. Активізується також і міжнародна співпраця. Проведено декілька великих міжнародних наукових конференцій: 2004 р. — міжнародна наукова конференція «Лісова інженерія: техніка, технологія і довкілля» (кількість учасників — близько 100, зокрема закордонних — близько 30 із 18 країн світу); 2009, 2018 рр. — «Промислова гідравліка і пневматика» (кількість учасників — близько 70, зокрема 7 із трьох країн). У рамках міжнародної програми Ерасмус+ кафедра співпрацює зі спорідненими університетами Європи: 2018 р. — Технічний університет у Зволені (Словаччина); 2019 р. — Університет в Любляні (Словенія) (рис. 4).
Рис. 4. Зустріч з представниками Технічного університету Зволена (Словаччина) в рамках програми Ерасмус+
Результатаминауково‑дослідноїроботикафедриостаннімирокамисталирекомендаціїщодоформуваннясистемиекоощаднихлісотранспортнихзасобів, виборутехніко-експлуатаційних параметрів машин для первинного транспортування деревини з урахуванням екологічних чинників, розроблення концепціїт ранспортного освоєння гірських лісових масивів, а також технології інтегрованого використання різнорідних відновних джерел енергії в лісовій галузі. З урахуванням результатів досліджень, виконаних на кафедрі спільно із УкрНДІгірліс, торік було прийнято Закон України «Про внесення змін в деякі закони України стосовно заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево‑букових лісах Карпатського регіону» (№ 249‑IX від 30.10.2019 г.). Працівники кафедри тісно співпрацюють з лісовими підприємствами в напрямку вдосконалення лісотранспортної мережі та покращення ефективності використання лісотранспортних засобів (рис. 5, рис. 6).
Рис. 5. Вишукувальні роботи та авторський нагляд за будівництвом лісових автомобільних доріг
28–30 травня 2020 р. у м. Львів відбулася в онлайн-форматі Міжнародна наукова конференція «Лісова інженерія: техніка, технологія і довкілля». Конференція, організована НЛТУ України, була приурочена до 75‑річчя створення кафедри лісових машин. У процесі роботи конференції розглядалися нижченаведені проблеми:
1. Історичні аспекти та сучасні тренди лісотехнічної освіти та науки.
2. Проєктування, виготовлення й експлуатація лісових машин та устаткування.
3. Ергономіка та екологічна безпека лісових машин.
4. Оптимізація лісогосподарської діяльності, транспортне освоєння лісових масивів на природоохоронних засадах.
5. Заготівля та транспортування деревини для енергетичних потреб.
Рис. 6. Навчальний науково‑практичний семінар з питань проєктування, будівництва та експлуатації лісових автодоріг
Метою конференції стали обмін результатами й узагальнення досвіду наукових досліджень і лісової практики у сфері екологобезпечних технологічних процесів і технічних засобів лісогосподарського спрямування та розширення співпраці між науковцями, дослідниками та працівниками лісової галузі різних країн. Науковий комітет конференції очолювали М. Адамовський — проф., канд. техн. наук, перший проректор з науково‑педагогічної роботи НЛТУУ (голова) і О. Стиранівський — доц., канд. техн. наук, завідувач кафедри лісових машин (заступник). Членами наукового комітету стали відомі вчені із ряду університетів та наукових організацій України, а також Польщі, Словаччини та Туреччини: А. Е. Акай — проф., Технічний університет в Бурсі (Туреччина); П. Андренко — проф., д‑р техн. наук, НТУ «ХПІ»; В. Бадах — ст. наук. співроб., канд. техн. наук, НАУ; М. Борис — доц., канд. техн. наук, проректор НЛТУУ; Р. Гнатів — проф., д‑р техн. наук, НУ «Львівська політехніка»; С. Гумус — проф., д-р, Технічний університет в Караденізі (Туреччина); І. Ємельянова — проф., д‑р техн. наук, ХНУБА; І. Кириченко — проф., д‑р техн. наук, ХНАДУ; В. Коржов — ст. наук. співроб., канд. техн. наук, УкрНДІгірліс; Й. Крілек — доц., Ph. D., Технічний університет в Зволені (Словаччина); В. Лавний — проф., д‑р с‑г наук, проректор НЛТУУ; О. Мачуга — доц., д‑р техн. наук, НЛТУУ; І. Ребезнюк — проф., д‑р техн. наук, НЛТУУ; П. Тилек — проф., д‑р техн. наук, Аграрний університет в Кракові (Польща). Організаційний комітет конференції: доц., канд. техн. наук М. Герис, доц., канд. техн. наук Н. Шевченко і асистент А. Щупак — кафедра лісових машин НЛТУУ.
Збірка тез «ЛІСОВА ІНЖЕНЕРІЯ: ТЕХНІКА, ТЕХНОЛОГІЯ І ДОВКІЛЛЯ»
28 травня конференцію відкрив проф. М. Адамовський, який окреслив мету та завдання конференції, привітав її учасників та висловив вдячність за участь у роботі цього форуму. Свої вітання виголосив і довголітній завідувач кафедри лісових машин проф., д‑р техн. наук Н. Библюк. На пленарному засіданні з доповідями виступили:
29 травня пройшло обговорювання (e‑mail спілкування) й оцінювання презентованих доповідей та оприлюднення проєкту рішення конференції. 30 травня було прийнято остаточний варіант рішення конференції та надіслано підготовлені статті за матеріалами доповідей в редакцію «Збірника праць Лісівничої академії наук України». У роботі конференції взяли участь 68 фахівців різноманітного профілю. За її матеріалами надруковано збірник тез («ЛІСОВА ІНЖЕНЕРІЯ: ТЕХНІКА, ТЕХНОЛОГІЯ І ДОВКІЛЛЯ» : збірник тез міжнар. наук. конф. (НЛТУ України, Львів, Україна, 28–30 травня 2020 р.). Львів : ФОП Кепещук П. М., 2020. 64 с.) (рис. 7).
Перспективу свого подальшого розвитку кафедра лісових машин бачить у продовженні міжнародної та міжгалузевої співпрації з вирішення завдань сталого розвитку лісового господарства, виконанні дослідницьких робіт і впровадженні їх результатів у навчальний процес за такими науковими напрямами:
