Максим Латко, директор з розвитку виробництва компанії «ВіЯр»: Унікальність компанії — в її команді. А у команди в центрі уваги — клієнт, який хоче зробити світ кращим.
Щоб бути успішним, передусім, треба хотіти цього. Але успіх не дається просто так. Ніхто вам не розкаже, як стати успішним. І у нас немає мети розповідати про це. Успіх — це тільки твоя власна робота, інтуїція, наполегливість і твій досвід.
Чого ми досягли за час роботи? Те, що робить «ВіЯр», — унікальне на території України. Але не «ВіЯр» себе ростить. Компанію ростять клієнти. Якби не вони, «ВіЯр» ніколи в житті не розвивався би так.
Чому інші компанії не виросли так, як «ВіЯр», — треба питати наших клієнтів. Ми — лише виконавці. А є замовники, які довіряють «ВіЯр» та рекомендують його. А довіряють вони, бо обізнані про те, що «ВіЯр» завжди орієнтований на найкращу якість і на найвищу продуктивність. Така наша філософія. Цього вдається досягти завдяки оснащенню найсучаснішим обладнанням і програмним забезпеченням. Хоча мова тут не лише про обладнання.
«ВіЯр» відрізняється від інших не обладнанням (воно у нас — таке саме, як і в інших компаній), не місцем розташування чи приміщенням (вони бувають і кращими). Ми всі живемо в Україні, тобто в таких самих умовах, як й інші компанії. І ми теж мріємо про поліпшення, але кожен обирає свій шлях до нього. Одні працюють над собою, змінюють себе, а інші чекають, що хтось повинен це зробити.
Так от ми — це команда людей, які самокритично змінюють все, що навколо, починаючи із себе. Бо меблева компанія — це не лише виробництво. Воно є тільки однією зі складових, хоча й вагомою, але це — ще не все.
Взагалі виробництво — це етап процесу, який властивий компанії будь-якої галузі. Тому ми повинні розділяти, що злагоджена та потужна команда — це люди, яких об’єднує одна мета, одна ідея. Тобто коли всі розуміють, що вони роблять і навіщо. Як на мене, саме це визначення і є основним. Тоді дуже просто все виходить. Бо результат отримуєш, коли всі підрозділи працюють в унісон, в одному напрямку. І ми як команда людей, різних за кваліфікацією, світоглядом, значенням, намагаємося максимально співпрацювати одне з одним і разом рухатися в одному напрямку, який визначили пріоритетним. Усі хочуть отримати відповідь на питання: «Що треба зробити для того, щоб…?». А її немає, бо якщо ти навіть слухаєш думки когось, то лише бачиш вершину великого айсберга.
Обладнання, яке ми купуємо, доповнюємо нашим ноу-хау. Що це означає? Ми використовуємо це обладнання для досягнення спільної мети. Вона полягає в тому, щоб компанія розвивалась, і всі учасники процесу були задоволені результатом. Усе орієнтовано на це. Наскільки цей шлях довгий? Як на мене, то — вічний.
Наші пріоритети постійно змінюються, ми їх адаптуємо залежно від ситуації. От, наприклад, нинішня ситуація з коронавірусом для нас — це певні умови, які ми повинні враховувати. Але глобально наш план не змінюється. Ми не говоримо, що «тепер все — ми закінчуємо жити». Різні епідемії були й раніше (свинячий, курячий грип тощо). Чи це щось змінювало? Все одно люди народжувалися та вмирали. Умови постійно будуть змінюватися. Але основа нашої діяльності, якщо хочете, — наша філософія — полягає в тому, що ми щодня намагаємося зробити цей світ трошки кращим і доступнішим. Аби людям доводилося менше докладати зусиль для досягнення певних благ.
Звісно, що обладнання, знаряддя — це наш інструмент. Протее не в прямому розумінні, а в переносному. Тобто все це знаряддя, обладнання ми звичайно використовуємо для вирішення поставлених завдань, отримання результату. Але ж інструменти є не лише в секторі власне меблевого виробництва. Є ж інструменти і в маркетингу, у продажах, в IT-середовищі (проєктуванні).
Ми працюємо з людьми, які зацікавлені в тому, щоб світ навколо них був яскравішим і цікавішим. І вони готові інвестувати свій час і гроші в його поліпшення. Таким чином робити себе сильнішими і творити далі. Тобто ми, як творці в меблевому секторі, допомагаємо людям отримувати задоволення від цього процесу. Ми працюємо з небайдужими людьми. Наші замовники — це люди, які бачать світ інакше. Тобто вони є замовниками змін на краще. А ми є виконавцями тих змін, реалізовуючи їхні ідеї у вигляді дизайнерських рішень у меблях, інтер’єрах і так далі. Це дає можливість поліпшити середовище їх проживання. Тільки такий баланс дозволяє нам взаємовигідно існувати.
Але якщо таких людей не буде, то й такі, як ми, будуть не потрібні. Чому? Бо ми не працюємо, наприклад, із сірою буденністю. У нас немає клієнтів, яким байдуже те, що вони роблять. У нас немає клієнтів, для яких якість не має значення, яким байдужі колір, функціональні можливості виробів. Такі замовники працюють з іншими фірмами. Це — ніша мас-маркету, мереж магазинів стандартних меблів або товарів.
Тут треба розділяти. Всі люди — різні. Є ті, хто тішиться тим, що якщо в них так, як у всіх, то це — нормально. А інші говорять: «Ні, у мене повинно бути індивідуально, я хочу виділятися. Я не хочу таку саму машину, футболку або квартиру. Я хочу своє, і щоб воно було кращим».
І коли людина сказала «я хочу краще», і вона готова в це інвестувати, зокрема в напрямку меблів, це — наш (потенційний) клієнт. Ми не хочемо робити прості, «сірі» речі, без емоцій, додаткового функціоналу, без ідеї. Нам це не цікаво. І для реалізації таких завдань ми на виробництвах використовуємо найпотужніше, що може бути. Бо за час існування компанії ми дійшли висновку, що для задоволення потреб цих людей їм потрібно надати можливість отримувати вироби найкращої якості, якої ми сьогодні можемо досягти. Тому ми намагаємося якомога більше грошей інвестувати в обладнання, технології, бо це дозволить реалізовувати ідеї, побажання наших клієнтів.
Ми віддаємо перевагу тим, хто пропонує найкращі можливості. Тут дуже важливо розуміти, що це повинно бути підтверджено стабільністю, бо не завжди поняття «одноразова якість» дає можливість її масштабувати. Масштабування — це досить цікава річ. Одна справа, коли ти кажеш: «Я можу зробити ідеально 1 кухню». А чи зможеш ти зробити ідеальними 100 кухонь? «Не питання — добре!». «А чи можеш ти зробити ідеальними 1000 кухонь? А 2000 кухонь? А чи зможеш ти робити ідеальними 2000 кухонь щодня?». А тут вже є питання. Бо ти розумієш, що в певний час не зможеш упевнено відповісти. Іноді комусь здається, що це — неможливо. Потім виявляється, що це — можливо, але нереально. Так от, коли визначаєшся: з ким, як і коли, де і що, то тут ураховуються всі внутрішні відчуття, знання, інтуїція, розуміння, прогнози і так далі. Я це називаю «нижня частина айсберга». Вона надає можливість створювати те, що для когось є нереальним. Але те, що для багатьох — десь, то для когось воно — тут і зараз. Так от для того, щоб можна було щось масштабувати, нам потрібно мати єдине. Це — поняття стабільності, вона масштабується.
Тут дуже важливо зрозуміти, що при масштабуванні одна справа — це обладнання, а інша справа — люди. І що не кажіть, а обладнання і все, що з ним пов’язано (якщо це — не матеріальний світ), усе одно впирається в людей. У бутті людства взагалі найскладніше — це люди. І от якщо брати нашу (або іншу) галузь, то основна робота пов’язана не з обладнанням, а з людьми. Ми з ними працюємо, як ніхто. Якщо зрозуміти, що основа якості та стабільності — це люди, то все інше можна вирішити.
